середу, 17 квітня 2013 р.

"Європейське" навантаження для викладачів



http://osvita.ua/vnz/news/35171/
Про наказ МОН про необхідність доведення співвідношення між викладачами і студентами до "європейської" норми 1:18. 

Наведемо документ - це таки не чутки, а реальний проект наказу.

39.2. Підготовка нормативно-правових актів щодо приведення у відповідність із європейськими стандартами норм навчального навантаження викладачів вищих навчальних закладів, збільшення показника кількості студентів на одного викладача до 18.
(Наказ МОН від 29.03.2013р. № 390, Додаток 1)
http://www.mon.gov.ua/img/zstored/files/Наказ%20390.rar


Чомусь чергове погіршення умов та якості праці, та збільшення нормативного навантаження подається під лозунгом "європейських стандартів" - мабуть, вважається що викладачі і студенти зовсім дурні і не знають про навантаження в інших країнах. Традиція обгрунтовувати бюрократичні маразми якимись "європейськими" чи "світовими" стандартами була широко розвинута під час впровадження "болонського процесу" (який ніякий не болонський - справжній болонський процес спрямований на підвищення мобільності студентів та випускників). З знову ж таки формуванням негативного ставлення до всього "європейського" (наша нинішня система ніяка не болонська і не європейська) і ностальгії за "радянською" освітою.

Взагалі - порівнювати співвідношення студентів та викладачів у нас і в нормальних західних вузах (свої МАУПи там теж є, і ми не про них) без певної корекції безглуздо -
з нашої кількості викладачів потрібно відняти кількість викладачів всілякої фізкультури, іноземних мов (крім тих, які викладають на відповідних філологічних факультетах), поділити на 5 кількість викладачів різних політологій-етик-естетик в негуманітарних вузах і зменшити відсотків на 30 кількість викладачів релевантних загальноосвітніх та спеціальних предметів  (у західних університетів багато робіт які у нас виконують викладачі роблять цілком інші спеціальні люди).

В нормальному університеті викладачі не займаються поселенням в гуртожиток, суботниками-прибираннями-техніками безпеки-збиранням грошей на методички-збиранням письмових робіт-адмініструванням мереж-профорієнтацією-рекламою вузу і ще безліччю звичайних видів діяльності українського викладача.

Якщо використовувати коректні цифри вже зараз - співвідношення кількості релевантних викладачів до кількості студентів  буде не офіційні 1:10, а щось близьке до 1:30.

Ну й з міністерської фантазії  1:18 вираховується норма навантаження - 1300 годин на рік, 30 горлових годин на тиждень замість європейської 10 для асистента і 2-4 для професора.
Нинішнє навантаження вже є надмірним і не залишає часу для підготовки до занять, адекватної наукової роботи (а не імітаційних статей) і особистісного розвитку викладача - на фоні  малих зарплат і неможливості зберігати час шляхом витрати додаткових грошей. Пропозиція взагалі нагадує анекдот про негодовану кобилу, яка зовсім була вже звикла, але здохла.

Ну й традиції скорочень у нас такі, що найкращих "підуть", або вони самі втечуть від нереального навантаження, а залишаться ті, кому подітись нікуди і хто готовий халтурити (добре працювати з таким навантаженням неможливо).

Якщо сильно хочеться зекономити гроші - треба провести чесне незалежне тестування студентів на здатність до сприйняття знань та знання шкільної програми з мов-математики-природознавства хоча б на рівні 5 класу. Від половини  до двох третин студентів можна буде безболісно для підготовки спеціалістів скоротити. З тих скорочених все одно вийшли б лише персонажі з папірцями про вищу освіту. Ну й скоротити нерелевантні предмети (етики-естетики-політології разом з фізкультурою за заліки з якої все одно більшість студентів платить). Спорткомплекси мають бути надані для добровільних спортивних занять та змагань бажаючих студентів та викладачів (за справжніми, а не фантазійними європейськими стандартами). Для збільшення співвідношення - припиняємо враховувати викладачів нерелевантних предметів і наймаємо відповідну кількість технічного персоналу для всіх робіт, які не є власне науковою роботою і викладанням.

Звісно, якщо університети - лише місце для соціалізації молоді, навчання пристосування, "вирішення питань" і давання хабарів - тоді все в порядку, нововведення витиснуть з вузів залишки хороших викладачів і справжні цілі системи освіти будуть досягнуті.

Знову ж - дивимось не на декларовані цілі, а на результати впроваджуваних і пропонованих заходів, які й відображають реальні, а не фіктивні цілі. 1:18 і навантаження 1300 годин показують, що реальні цілі тих хто таке впроваджує - погіршення якості освіти, витиснення з системи освіти добросовісних адекватних викладачів, економія коштів на досягнення реальних цілей системи освіти ("соціалізація" для нашого квазіфеодального суспільства, зменшення безробіття молоді за рахунок їхніх батьків, отримання тіньових та легальних надходжень з системи освіти).

Ну й прикол про "європейськість норм" демонструє додаткову мету - формування негативного ставлення до всього "європейського". Алгоритм простий - беремо довільний непопулярний захід, називаємо його "європейським" - готово, в свідомості більшості громадян "європейське=погане".


Ректор КМА про це "покращення"

Профспілки протестують проти підвищення інтенсивності експлуатації викладачів

Якщо МОН хоче якісь невигадані, а справжні європейські норми - хай зробить, наприклад, європейські зарплати для викладачів (див. дані Звіту про порівняння заробітної плати викладачів в європейських країнах). Джерело лінку - форум Майдан-Освіта.

Статті по темі
Максим Стріха. Над чиїми головами занесено сокиру?
Як Президент запланував масове скорочення викладачів

Табачник вже відмазується від планів масового звільнення викладачів
Правда, пояснення схожі на запрошення ректорів до лобіювання прийнятних цифр для їхніх навчальних закладів. А можна нововведення видавати одразу з поясненнями, обгрунтуваннями і розрахунками? І хто б там взяв в той МОН хоч одну нормальну людину, яка вміє писати нормативні акти так, щоб було зрозуміло, що заплановано, що мається на увазі і не лякати людей...
За останні півроку це вже третій випадок, коли вони видають щось незрозуміле і народ масово жахається:
1. Наказ №1112 - який виконати неможливо і нічого не зрозуміло - відстрочили. Думаю, що скасують.
2. Зміни до нормативних документів щодо "12 публікацій для кандидатів" - насправді це тільки для тих, хто захищається за монографією, але написано так, що це не зрозуміло одразу.
3. План європейського покращення "1:18".

За європейськими стандартами авторів таких документів треба карати - за нанесення значної шкоди здоров'ю десятків тисяч людей.


http://life.pravda.com.ua/columns/2013/04/25/127633/

Росія - рух від 1:10 до 1:12 називається пресою "Университетский погром"

Аналіз існуючого навантаження в різних університетах і перспективи з пропозиціями МОН
http://education-ua.org/ru/articles/116-reforma-navchalnogo-navantazhennya

вівторок, 16 квітня 2013 р.

Російський план заходів щодо публікацій в немурзилках та можливі заходи МОН України

Проект заходів для підвищення частки російських вчених у публікаціях Web of Science

Документ "Комплекс мероприятий, направленных на увеличение к 2015 году доли публикаций российских исследователей в общем количестве публикаций в мировых научных журналах, индексируемых в базе данных «Сеть науки» (Web of science) до 2,44%"

Лінк запозичений з www.usw.com.ua/forum

"Немурзилки" - журнали, які наукова громадськість не відносить до категорії мурзилок, тобто журнали, які індексуються наукометричною базою  ISI Thompson Reuter (Web of Science, WoS), для яких в цій базі розраховуються імпакт-фактори ("немурзилка" не означає журнал з високим імпакт-фактором, а лише факт включення журналу до бази Web of Science) та цитування статей в яких приймається для розрахунку наукометричних показників інших статей, журналів та авторів.

Зазначимо, що мова в Плані заходів йде виключно про одну наукометричну базу - Web of Science (до речі, у російських чиновників з англійською теж проблеми є - в англійській всі слова в заголовках крім службових пишуться з великої літери). Ніяких Скопусів - вони, мабуть, розібрались, що Scopus практично не висуває вимог до якості журналів. І ніякого РІНЦу, який цілком задовольняє наших чиновників.

В переліку 18 заходів: 12 для зміни принципів звітності, щоб стимулювати публікації в немурзилках, 5 заходів для технічної допомоги у публікаціях (допомога у перекладах та ін.) і 1 (один) захід для підвищення  якості наукових робіт:

Разработка комплекса мер по расширению сотрудничества российских исследователей с их зарубежными коллегами и представителями русскоязычной диаспоры, включая в том числе:
расширение академической мобильности, в том числе молодых ученых;
привлечение ведущих зарубежных специалистов к соруководству диссертациями и рецензированию публикаций, подготовленных к изданию в научных журналах, включенных в международную информационно-аналитическую систему «Web of Science».

Намагання досягти збільшення відсотку публікацій за рахунок вимог і показників може призвести до погіршення якості статей і поганого ставлення редакцій до статей з певної країни (як це вже є щодо деяких країн, що розвиваються). Орієнтація на "перекладацькі центри" замість стимулювання знання англійської теж не сприятиме хорошій якості статей - адекватних наукових перекладачів дуже мало, на вузівську зарплату хороший перекладач не піде. На жаль, жодного заходу для навчання англійській викладачів та науковців вони не планують.

Пропоновані технічні заходи цілком розумні і корисні для штучного накручування кількості публікацій в немурзилках - хоча більшість не має стосунку для власне якості наукової роботи. В принципі добре, що планують таки розібратись і підготувати спеціалістів з користування наукометричними базами і допомоги у цьому науковцям. Серед технічних заходів один реально (не штучно) корисний -

Обеспечение лицензионного доступа на основе подписки
ведущих российских научных организаций и вузов к полнотекстовым международным базам данных по научным статьям и международным информационно-аналитическим системам «Web of Science» и «Scopus».

Серед заходів щодо зміни вимог з врахуванням публікацій в немурзилках -
Включение показателей публикационной активности в перечень требований, предъявляемых к составу лиц, входящих в диссертационные советы.
Якщо це запровадити у нас, переважну більшість дисертаційних рад доведеться закрити.

Динаміка кількості публікацій в немурзилках і наше МОН

Наше МОН може змавпувати лише один аспект - включити публікації у журналах, що індексуються WoS, окремим рядком у звітність, і вимагати якісь цільові значення  і зростання. Все інше потребує реальних грошей яких немає - поки що збираються масштабно скорочувати викладачів.

Поки що діяльність МОН спрямована на зменшення кількості публікацій в немурзилках - збільшення навантаження викладачів, збільшення бюрократичних вимог і часу, потрібного на їхнє виконання, фактична заборона проведення справжніх міжнародних конференцій (які не є піарними заходами вузівського та академічного начальства), фактична заборона відвідання конференцій за рахунок відряджень (тільки за рахунок відпустки чи неформальних домовленостей з начальством про відсутність), обмеження щодо стажувань за кордоном, обмеження щодо поїздок за кордон, звільнення людей, які мають контракти за кордоном (які могли б, не отримуючи зарплату у вузі чи інституті, виконувати якісь роботи разом з викладачами чи співробітниками та публікувати спільні статті в немурзилках). Звісно, публікуватись можна і без конференцій та візитів за кордон, але їхня відсутність точно не сприяє публікаціям.

Ефективні заходи я, звісно, запропонувати можу - навчання з залученням людей, які реально постійно публікуються в відповідних виданнях (а не "спеціалістів", які самі англійської не знають та базами користуватись не вміють, і пишуть статті з неправильною інформацією типу цієї або тих, хто писав статтю для проректора КПІ); жорсткі вимоги та допомога щодо вивчення англійської; забезпечення повного доступу хоча б до журналів основних видавництв, створення сайтів з відповідною інформацією (з форумами та можливістю критики наданої інформації з боку вчених, які в цьому розбираються); радикальне зменшення навантаження викладачів та припинення системи тотальної брехні, у вузах коли викладачі змушені ставити позитивні оцінки недолугим студентам - атмосфера брехні ніяк не сприяє науці; зняття бюрократичних ідіотизмів (див. хоча б список вище).

Думаю, якщо список заходів поставити на обговорення хоча б на найбільш популярних форумах науковців (наприклад, http://www.usw.com.ua та http://scientists.kharkov.ua), буде підготовлений адекватний та кваліфікований документ.

А просто вимога "кількості статей", та ще й з підсумовуванням імпакт-факторів без врахування галузей науки призведе лише до різноманітної фальсифікації, імітації, потоку поганих статей поганою англійською і подальшого погіршення  репутації української науки.

Блогер flying-bear про діяльність з підняття рейтингів і показників

Українська публікація "Оптимізація інституційних структур української науки у процесі інтеграції в світовий інтелектуальний простір" (це стаття на сайті Національного інституту стратегічних досліджень приблизно 2009 року, аналогічних офіційних документів, наскільки мені відомо, не існує, пропоновані заходи не набували офіційного статусу).
"Заходи, спрямовані на подолання проблемиПротягом останніх двох років профільними органами державної влади та Національною академією наук України було вжито низку заходів, спрямованих на поліпшення представленості української науки у провідних міжнародних базах даних наукової інформації. 2009 року Міністерством освіти і науки України та Національною академією наук України було досягнуто стратегічних домовленостей з упорядником бази даних SCOPUS, компанією Elsevier щодо збільшення кількості представлених у базі українських наукових видань. На основі вивчення досвіду функціонування міжнародних реферованих бібліографічних баз даних розпочалася робота з впровадження наукометричних методик у вітчизняний науковий процес.
 2009 року Президією НАН України було ухвалено рішення щодо налагодження на базі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського постійного моніторингу наукового потенціалу на основі показників бази даних SCOPUS.
 Наприкінці 2009 року міжнародні публікації і показники цитування увійшли до переліку вимог до робіт, що представляються на здобуття Державних премій України в галузі науки і техніки та на здобуття щорічних премій Президента України для молодих вчених.
 У грудні 2009 року рішенням колегії Міністерства освіти і науки України показник «Кількість публікацій у наукометричній міжнародній базі даних SCOPUS» був ухвалений як один з показників оцінки результативності наукової та науково-технічної діяльності вищих навчальних закладів.
 «Положення про дослідницький університет», затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 163 від 17 лютого 2010 року, зокрема, регламентує мінімальну кількість наукових робіт (150), яку співробітники університету мають щорічно публікувати у виданнях, що індексуються базами даних Web of Science та (або) Scopus, для надання (підтвердження) статусу дослідницького університету.

Пропозиції 
Разом із реалізацією зазначених вище заходів потрібною є подальша робота для суттєвих зрушень у поступі щодо показників цитування праць українських науковців. Проблема потребує комплексного вирішення, що виходить за межі хоча і необхідних, але не достатніх кроків, пов’язаних з присутністю у міжнародних наукометричних базах.
 Доцільною є, зокрема, інституційна оптимізація, головною складовою якої має стати покладення завдання з координації зусиль, спрямованих на активізацію міжнародної співпраці українських науковців, на єдиний орган, яким може стати Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України. Для забезпечення ефективності цих зусиль також необхідно передбачити цільове фінансування ключових заходів. При цьому варто наголосити, що в інституційному аспекті найважливішим є не так створення чи ліквідація якихось органів, як чітке визначення, розмежування і підпорядкування повноважень виконавців та визначення відповідальних за всю роботу і кожну її ділянку.
 Відповідні заходи мають здійснюватися у постійній тісній взаємодії профільних органів державної влади та наукових і науково-освітніх установ, передусім – Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, Національної академії наук України, галузевих академій наук України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Серед заходів необхідно передбачити:
  • Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації України, Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України за участі Національної академії наук України, галузевих академій наук посилити діяльність із забезпечення доступності результатів роботи українських науковців для міжнародної наукової спільноти, – зокрема, активізувати процес створення нових фахових видань та публікацію у них повнотекстових праць українською і англійською мовами, а також забезпечення вільного доступу до анотацій таких праць в Інтернеті, а до повнотекстових матеріалів – у вільному доступі та/або через провідні міжнародні бази даних наукової інформації;
  • Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації України, науковим та науково-освітнім установам розробити та впровадити заходи, спрямовані на посилення обізнаності науковців з актуальними результатами роботи зарубіжних колег, для чого, зокрема, розробити відповідні вимоги до публікації результатів наукових досліджень у фахових виданнях, а також вимоги до дисертаційних робіт; впровадити заходи заохочення науковців, що публікують свої роботи іноземними мовами, у тому числі – у вітчизняних фахових виданнях;
  • Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації України розробити пропозиції щодо змін до програм вивчення іноземної мови в аспірантурі для забезпечення володіння іноземними мовами українських науковців на рівні, достатньому для самостійного пошуку і ознайомлення з фаховою інформацією, підготовки публікацій та комунікації із зарубіжними колегами і науковими установами;
  • Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України за участі Національної академії наук України і громадських організацій запропонувати дієві механізми розширення автономії українських вищих навчальних закладів та наукових установ у частині спрощення визнання вищої освіти та наукових ступенів (нострифікації відповідних дипломів), отриманих за межами України."

Думка про ефективність заходів з метою збільшення показників
"Научный мир живет по законам моды. При этом большая часть вещей, модных в любой отдельно взятый момент времени, оказывается совершенно бесполезной нереализуемой и никому не нужной ерундой (чего стоят, например, квантовые компьютеры, графеновая электроника и многое многое другое). И это совершенно нормальный научный процесс, который, в основном, и генерирует те самые ссылки и импакт-факторы. Кто-то устанавливает тренд, масса ему следует. Ссылаются на тех, кто устанавливает тренды, масса получает крошки со стола (ну, некоторые из неё, особенно приближенные к гуще событий, получают большие крошки). Так вот проблема РАН в том, что она никаких трендов не устанавливает. В основном мода приходит с Запада и ей, в лучшем случае у нас следуют, а в худшем занимаются вещами из прошлой и позапрошлой моды. Поэтому и мало ссылок. Поэтому, кстати, импорт балласта в виде научной репатриации приведет только к ограниченному по времени эффекту. Сегодняшнюю моду то они с собой привезут, но, будучи балластом, так с ней на всю жизнь и останутся и ситуация принципиально не изменится.

Сила РАН, как огромной национального масштаба _независимой_ организации в том, что она может устанавливать моду, причем свою собственную. Но она не достаточно пользовалась этой возможностью, всегда только плакала в углу... читала западные статьи и плакала... Если же РАН переформатируют и начнут тыкать носом в Запад (под управлением эффективных MBA), то она потеряет свой главный козырь -- независимость от западной моды, возможность идти поперек течения и делать свои (в массе такие-же бесполезные и бессмысленные) вещи. Кстати, именно в таком независимом виде РАН мировой науке и полезна. Если она станет очередным Bolliwood-ом -- мировая наука от этого потеряет."

четвер, 11 квітня 2013 р.

Публікації та новини про науку - квітень 2013

http://life.pravda.com.ua/person/2013/04/9/126015/

Науковець Наталія Шульга: Приклад "проффесора" Януковича знеохочує робити дослідження в Україні

Неоднозначно, але цікаво. Досвід науковця, який повернувся в Україну з Америки, теж цікавий - проблем для таких людей багато, і досвід пані Наталі явно не заохочує інших.  А оцей текст підтримую повністю:
"- Що ви можете порадити молодим українським науковцям, які хочуть серйозно займатися наукою – лишатися в Україні, чи їхати закордон? - Кожній мотивованій людині треба шукати в Україні найкращі лабораторії, осередки, центри, де відбуваються справжні дослідження. У нас їх мало, тому велика конкуренція і попасти туди важко. Якщо не виходить туди потрапити, значить треба виїжджати і реалізовувати себе за кордоном.
Якщо людина мотивована – це вже цінність. Наука – універсальна в усьому світі. Якщо людина зробить відкриття в іншому місці, для світового товариства воно буде все одно ціннісним. Але якщо ви загубите мотивацію, скажете собі: "Нема для тебе шляхів", я вважаю це втратою і трагедією.
Говорити: "Ти тут загинайся, вбивайся, але не їдь" не можна. Кордони відкриті. Люди можуть їхати, дивитися і повертатися. Головне – вірити в свою мрію, не можна дати системі себе ламати!
А завдання для тих, хто тут – творити більше середовищ, куди люди можуть повертатися з новими знаннями і досвідом. Але це завдання не для молодих, вони ще не мають досвіду і зв'язків. Це завдання якраз для корифеїв – тих кому є що передавати. "

http://ua.comments.ua/life/190583-ukrainski-aspiranti-napovnyat.html
Українські аспіранти наповнять кишені російських учених
Журнал "Коментарі" майже правильно оцінив нововведення МОН щодо правил захисту дисертацій. Правда, наші аспіранти збагачуватимуть не російських вчених, а російських аферистів, які у великій мірі втратили внутрішній російський ринок.


Наука в університетах

http://gazeta.dt.ua/science/nauka-v-universitetah-_.html
Володимир Янковий 5 квітня, 20:05

Чергова стаття на тему "Дайте грошей". З грошима, звісно, проблеми, але це не найбільша проблема. Основна проблема для науки в університетах - це величезне навантаження викладачів; система, у якій викладачі змушені систематично брехати (неможливо навчити чомусь студентів, які не вміють додавати дроби і підставляти параметри в формулу, а вигнати теж неможливо); і бюрократичне навантаження - тобто викладачі та керівники змушені писати тонни безглуздих паперів.

http://www.radiosvoboda.org/content/article/24951573.html
Україна на межі втрати статусу наукової держави – експерти

Цікаво, звідки автори взяли наявність якогось статусу? Яка може бути наукова держава, науковці якої не мають доступу до світової наукової літератури?

Концепція законопроекту про Національну академію наук

Посилання є тільки на кеш Гуглу, тому може зникнути.
27 березня 2013 р. Президія НАН України схвалила
Концепцію проекту Закону України «Про Національну академію
наук України» та забезпечення розроблення відповідного
законопроекту.Концепція розроблена робочою грудою, утвореною
розпорядженням Президії НАН України від 4 січня 2012 р. № 1
13. Основу кадрового потенціалу Академії складають її члени
(академіки та члени-кореспонденти), які обираються на конкурсних засадах
Загальними зборами Академії в установленому Статутом Академії порядку
довічно. Передбачається врегулювати Законом особливості трудових
відносин з ними, порядок їх матеріального забезпечення.
Один колега влучно пояснив, чому літніх академіків можна розглядати як "потенціал" - вони потенційно створять багато вільних місць для нових науковців. В наших реаліях без академіків не обійтись - в феодальній системі просто науковці для неосвічених керівників держави авторитету не матимуть, для збереження хоч чогось потрібні люди з традиційними авторитетними званнями, зрозумілими для можновладців. Але "потенціал" - це все ж таки молодь і активно працюючі науковці.

Проект нового статуту НАНУ

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/130410statutNASU.pdf 

Нічого особливо нового там немає, тому коментувати нічого. Можливо, що ідея видати новий статут та прийняти новий закон - слушна, принаймні, ще раз нагадати про наявність НАНУ на засіданні ВР. Наскільки я розумію - єдина суттєва новація це скасування навіть формальних виборів директора інституту колективом - директора буде вибирати відповідне відділення Академії.


Хоч в якомусь рейтингу науковці чесно перемогли

http://forbes.ua/nation/1350832-rejting-samyh-korrumpirovannyh-regionov-ukrainy-versiya-gpu
10 самых крупных взяток, которые вымогали местные чиновники в 2012 году
1. Киев. $11 млн четыре месяца подряд требовали директор Института педагогики Академии педагогических наук Украины и его подчиненный у бизнесмена. За эту сумму чиновники обещали подписать договор аренды государственного имущества в столице (комплекс площадью 2290 квадратных метров). План почти сработал: взяточники успели получить только аванс – $250 000 долларов и 800 000 гривен, но после этого были задержаны.

Викладачів позбавлять можливості займатись наукою взагалі

http://osvita.ua/vnz/news/35171/
Про наказ МОН про необхідність доведення співвідношення між викладачами і студентами до "європейської" норми 1:18. 

39.2. Підготовка нормативно-правових актів щодо приведення у відповідність із європейськими стандартами норм навчального навантаження викладачів вищих навчальних закладів, збільшення показника кількості студентів на одного викладача до 18.
(Наказ МОН від 29.03.2013р. № 390, Додаток 1)
http://www.mon.gov.ua/img/zstored/files/Наказ%20390.rar

В статті за лінком розраховано, що це означає навантаження приблизно 1300 годин на рік - тобто приблизно 30 годин на тиждень. Це все під лозунгом європейського рівня навантаження для викладачів.


Кількість українських вчених, які емігрували за кордон, за рік зросла втричі

Як передає кореспондент УНІАН, про це під час загальних зборів Національної академії наук України (НАНУ) повідомив її президент Борис Патон. “Якщо протягом вже тривалого періоду за кордон емігрувало щороку не більше 10 наших науковців вищої кваліфікації, минулого року таких було вже 29”, - сказав Б.Патон. Він пов’язує це з вкрай недостатнім рівнем фінансування науки, подальшим падінням престижу професії науковця в суспільстві. 
Емігрували лише 29 вчених за рік? Не віриться. Думаю, що Патону не дають реальних цифр і таких набагато більше.
“Водночас наукові установи, відділення академії наук, академія в цілому недостатньо використовують наявні ресурси і можливості для вирішення існуючих кадрових проблем, насамперед для залучення та закріплення в науці талановитої молоді”, - підкреслив Б.Патон. Також президент НАНУ зазначив, що після тривалого періоду стабілізації чисельність наукових працівників за два останні роки зменшилась на 600 чоловік, і зараз становить трохи більше 19 тис., зокрема у 2012 р. Кількість кандидатів наук зменшилась на 0,7%, докторів наук - на 1,4%. 
Кількість кандидатських дисертацій у минулому році, порівняно з 2011, зменшилась з 416 до 371, докторських - з 101 до 88, кількість молодих наукових співробітників скоротилась майже на 2%.
Цифри невеликі, здавалося, що захистів має бути набагато більше. А якщо відняти від цифр Єфремова і аналогів Нелі Штепи, що залишиться?

“Не сприяє підвищенню рівня та якості підготовки та атестації наукових кадрів й заплановане реформування системи вищої освіти. Треба, насамперед, зберегти в основних рисах механізми підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації та систему наукових ступенів, що витримала перевірку часом”, - наголосив Б.Патон.
Щодо "система витримала перевірку часом" - мені здається, що Борис Євгенович занадто оптимістичний. Система якраз не витримала перевірку часом і здебільшого перетворилась на пародію, враховуючи масові захисти чиновників і клоунів, закривання очей на відсталість і плагіат.