http://osvita.ua/legislation/Vishya_osvita/33196/
Принаймні, прибрали частину двозначностей.
Власне наказ МОН
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1851-12
Відповідно до якого:Наказ МОН молодьспорт № 1112 від 17.10.12 рокуЗ тексту не зрозуміло, які саме "міжнародні наукометричні бази" враховуються, і чи є вимога індексації в таких базах (яких саме?) для іноземних журналів, чи тільки для українських.
2. Установити, що:
2.1 за темою дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук необхідна наявність не менше 20 публікацій у наукових (зокрема електронних) фахових виданнях України та інших держав, з яких: не менше чотирьох публікацій у виданнях іноземних держав або у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз;не більше п’яти публікацій в електронних наукових фахових виданнях;у галузях природничих і технічних наук замість трьох статей можуть бути долучені три патенти на винахід (авторські свідоцтва про винахід), які пройшли кваліфікаційну експертизу і безпосередньо стосуються наукових результатів дисертації (за наявності);
2.2 за темою дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук необхідна наявність не менше п’яти публікацій у наукових (зокрема електронних) фахових виданнях України, з яких: не менше однієї статті у виданнях іноземних держав або у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз;одна із статей може бути опублікована в електронному науковому фаховому виданні;у галузях природничих і технічних наук замість однієї статті може бути долучений один патент на винахід (авторське свідоцтво про винахід), який пройшов кваліфікаційну експертизу і безпосередньо стосується наукових результатів дисертації (за наявності);
Обговорення на сайті "Українські науковці у світі"
Дехто дуже радий що вимагатимуть мати статті, опубліковані в журналах, що індексуються Скопусом (звідки вони взяли, що мова йде про Скопус - незрозуміло), дехто в шоці, бо з їхньої спеціальності таких журналів немає. В цілому видно, що громадськість не зрозуміла цілі і змісту відповідних наказів.
Обговорення на сайті "Майдан - Освіта та наука"
Роз'яснення від директора відповідного департаменту МОН
Його можна зрозуміти так, що чиновники начитались статей і коментарів щодо необхідності публікацій українських науковців у "немурзилках" і вирішили якимось чином цього вимагати.
Але з його слів - приймати рішення щодо вибору "правильних" міжнародних наукометричних баз мають спецради. Зазначу, що Гуглсколар (він же Гугл Академія) - це цілком адекватна міжнародна наукометрична база, і там є все, а якщо чогось нема - це можна внести вручну.
Деякі українські журнали вже хваляться, що їх там індексують.
Стаття Максима Стріхи в Дзеркалі тижня
Тема таки актуальна - на вечір суботи 24.11.2012 - вже 65 коментарів
***********
http://dt.ua/SCIENCE/disertatsiyna_panik...ments.html (лінк вже не працює, на сайті ДТ цих коментів вже немає) Читач Збоченці міністра Табачника 01.12.2011 http://expres.ua/main/2011/12/...****************
Слюсарчук за невеликi грошi отримав потрiбнi липовi росiйськi документи. А чиновники Вищої атестацiйної комiсiї та Мiнiстерства освiти, з поруйнованими збоченнями головами, допомогли йому реалiзувати надзвичайно зухвалий план. За перший етап його плану вiдповiдав на той момент перший заступник ВАКу Вiктор Бондаренко (вiн же - рiдний брат народного депутата Володимира Бондаренка, БЮТ). Цей перший заступник голови ВАКу — особа досить цiкава. Афера з так званою переатестацiєю тiсно пов'язана з його iменем. Як прослiдковується з документiв, саме вiн виконав усю брудну роботу, що мала створити видимiсть дотримання процедури. Вiн безпосередньо працював у тiсному контактi зi Слюсарчуком, узгоджував iз ним деталi. Що дозволяє дiйти такого висновку?
Тобто автор наказу вже знайомий з дисертаційними схемами з використанням російських "асистентів" - і мета зміни парадигми може бути подвійна:
- створити ситуацію покращення для природничників
- поширити можливості для використання російських "фабрик наукових ступенів"
************************
Ще з коментарів:
хімік день назад Насправді цим ідіотським і непродуманим наказом Міннауки і персонально Табачник компрометують загалом правильну ідею - повернення української науки в нормальну робочу колію. Не секрет, що деградація науки в Україні навіть в природничих науках (я вже мовчу про економіку, юриспруденцію і т.п., там науки ніколи і не було) продовжується. Проблем настільки багато, що для їх перелічення, потрібна окрема стаття. Назову тільки найбільш серйозні, на мій погляд:
- Українська наука хронічно недофінансовується. Якщо заробітна плата ще сяк так фінансується, то з оплатою комунальних послуг вже є проблема (а працювати в погано опалюваному приміщенні якось немає натхнення). Кошти, що виділяються на матеріали та реактиви, мізерні для забезпечення продуктивної роботи. Фінансування закордонних відряджень вже третій рік заборонене навіть за рахунок конкурсної тематики. Четвертий рік немає коштів на покупку обладнання. Ото що встигли прикупити за часів Юлиного прем'єрства, на тому і працюємо. Решті обладнання вже більше 30 років. І це ситуація в столичному академічному інституті. Наскільки я знаю ситуацію, в ВУЗах ситуація ще гірша. Що робиться в провінції, можна тільки догадуватися, думаю, що зовсім невесело.
- Разом із тим, основна проблема української науки не в нестачі грошей, а в системі організації науки та, як не сумно, в самих вчених. Держава фінансує науку по принципу "собеса" - в кого числиться більша кількість співробітників, тому і більше грошей. Базове бюджетне фінансування, що витрачається на зарплати та комуналку становить, як правило 80-100 % усіх доступних коштів. Конкурсні проекти для простих смертних "важать" 35000-70000 грн на рік, відділ одержує зарплатою біля 30% від суми, а безпосередні виконавці ще менше, Все, що важить 100000-250000 одержують проекти академіків чи членкорів. Щоб працювати (не виживати, якось виживають і на базовій зарплаті) пишеш кілька проектів і (як повезе) в результаті ведеш 4-6 тем і маєш купу головної болі.
- При всьому цьому в Інститутах (та думаю і в вузах) дуже багато баласту. Людей які ще не вміють працювати, вже не вміють, або і ніколи не вміли, і не хотіли працювати. По моїх оптимічтичних оцінках таких людей більше половини. Хто це?
Ці люди досить різні: наукові пенсіонери, що намагаються будь якою ціною залишитися на роботі, навіть коли їм 75-80 років; люди середнього віку, що так і не захистилися (бо не не склалося, ліньки, або нездари), кандидати та доктори наук, які захистившись вирішили, що тепер можна відпочивати решту життя, просто випадкові люди в науці, молодь що не зуміла инавчитися чогось путнього (немає в кого, ліньки, немає можливості, немає здібностей так склалося) і т.д. Насправді, грошей, що держава виділяє на науку не так вже й мало, просто "вчених забагато" і при правильних критеріях відбору систему можна оздоровити.
-Тепер до головного питання - рівня наукових досліджень та публікацій. Буду говорити про хімію, фізику, біологію і близькі області. На мій погляд, людина, що вважає себе вченим, повинна публікуватися в журналах нормально рівня. Якщо говорити про англомовні журнали в вищеприведених областях, то це мають бути журнали з імпакт-фактором хоча б більше 1, а краще більше 3. Все що менше 1 - відстій. Російські та українські журнали - хоч з якимось імпакт фактором. Всілякі "Вісники... " це завжди відстій, бо не може бути нормальним журналом "мурзилка", де є одночасно статті по психології, економіці, екології, хімії і т.п. Вчений, що працює 10 років в природничих науках повинен мати індекс Хірша хоча б 3, професор - мінімум 5, членкор - 7, академік 10. Все решта - відстій.
-Які на мій погляд мають бути кваліфікаційні вимоги до дисертацій? Аспірантура має бути 4 роки, для захисту потрібно мати хоча б одну статтю в англомовному журналі з імпакт фактором більше 1 і ще дві статті в російському чи українському журналі. Мурзилки (вісники, збірники праць і т.п.) не зараховувати. Для докторської (а сумніви в необхідності залишити двуступеневу систему в мене є) має
бути не менше 10 статей в журналах з імпакт фактором більше 1, а решта - як бог пошле. Але публікуватися де попало не солідно.
Taras Lyutyy 6. Простота и очевидность мер, необходимых для установления правильных правил игры в предметах двух указанных приказов, а также существенный диссонанс этого очевидного с содержимым приказов навевает мысли… Непрофессионализм чиновников и непонятная спешка? Так вроде обдумывали эти эпохальные документы достаточно долго, могли бы и экспертов привлечь. Специально оставленные дыры и мутные формулировки, чтобы иметь возможность брать мзду и с издательств и с
диссертантов?... В общем, могло министерство отличится в положительную сторону
и министр мог повесить себе очень яркую звезду на погон, да не срослось… Как
обычно, впрочем.
Taras Lyutyy 4. Автор упомянул, что как-то не по-людски обошлись с гуманитариями. Хоть в целом нет оснований полагать, что у нас (согласно международных стандартов) гуманитарные науки присутствуют как вид, и ситуацию надо существенно менять, раз выдаются корочки местного разлива – лицо надо сохранять. Ведь есть планы у аспирантов – на годы вперед, люди подстраивались под существующие правила игры… Хотя наше министерство и забота о людях – понятия слабо коррелирующие. Автор, думаю, тут более чем в курсе.
Taras Lyutyy 3. В приказе практически приравнены издания, которые индексируются
Scopus и WoS с эфемерными «фаховими виданнями інших держав». Что «Nature», что «Вестник кустанайского аграрного техникума» следуя логике приказа – одно и то же. Причем в разделе о кандидатской в очевидной спешке даже забыли прилепить фразу про «фахові виданнями інших держав», получилось очень мило: «…наявність не менше п’яти публікацій у наукових (зокрема електронних) фахових виданнях України, з яких: не
менше однієї статті у виданнях іноземних держав…». То-то спецсоветы натешатся в трактовке… Это и есть той лазейкой, о которой говорит Максим Стриха. И искать тут ничего не надо, наш типичный подход: в чистом поле – одинокая дверь с сейфовым замком.
Taras Lyutyy 1. Соглашусь с автором на счет неконкретности термина "наукометрическая база данных" в приказе 1112. Как по мне их вообще всего две – упомянутые автором Scopus и WoS. И путать наукометрические базы данных с реферативными здесь нельзя, поскольку первые считают количественные показатели относительно журналов и авторов, а вторые являются просто удобной каталогизацией, которая, как довесок в великолепном исполнении присутствует в первых. Наводить тень на плетень можно разве что относительно e-library.ru с ее РИНЦ, но никак не ВИНИТИ. Не соглашусь с автором лишь в его видении роли Scopus и WoS в западном научном мире и коммерческими его окрестностями. Scopus – более молодой, коммерчески привлекательный и удобный продукт, который изначально проектировался как нечто на голову выше маститой WoS. Кроме того, в продуктах заложены разные идеи. Scopus – экспансивен и попасть в него может каждый журнал, который отвечает понятному и доступному набору критериев. Поэтому там сейчас свыше 18500 журналов и список растет примерно на 1000 в год. И это дает отличный шанс нашим журналам, гуманитарным в первую очередь, к которым политика на порядок мягче (по утверждению самой Scopus). WoS же изначально ориентируется на 6000-8000 журналов под своей опекой и мотивирует это тем, что все равно 90 % полезного публикуется в первой тысяче, а дальше остается лишь с погрешностью пособирать остатки.
Где Вам следует публиковать результаты своих научных исследований
Вимоги молодих учених до МОН
http://scientists.kharkov.ua/media/kunena/attachments/108/proposals_2012-12-13.pdf
Цілком можливо, що текст буде інтерпретуватися так,
що іноземні видання можуть будь-якими, а отже як завгодно низької якості.
Результати Наказу №1112
Permalink Відповідає
Нова вимога про публікацію в виданнях з імпакт-фактором змушує друкуватись економістів в Журналі "Актуальні проблеми економіки" - до цього моменту 1000 знаків там коштувала 60 грн., однак після прийняття наказу вартість зросла до 90 грн. Таким чином стаття аспіранта на 10 стр. та обсягом 30 тис знаків коштувала 1800 грн. (напевно їм здалось, що для аспірантів це дешево). Після набуття чинності Наказу 1112 її вартість зросла до 2700 грн.
http://gazeta.dt.ua/EDUCATION/falshiva-trivoga.html
Найбільш ґрунтовний аналіз бюрократичної творчості МОН з того, що мені трапилось
http://scientists.kharkov.ua/forum/normativnaya-baza/208-obsuzhdaem-prikazy-1111-i-1112
Люди провели адекватне анкетування, проаналізували різні аспекти і проблеми...
А чому чиновники це не зробили, перш ніж приймати постанови про реформи?
Компетентності чи відповідальності не вистачає?
http://osvita.mediasapiens.ua/material/21700
Немає коментарів:
Дописати коментар