Проект заходів для підвищення частки російських вчених у публікаціях Web of Science
Документ "Комплекс мероприятий, направленных на увеличение к 2015 году доли публикаций российских исследователей в общем количестве публикаций в мировых научных журналах, индексируемых в базе данных «Сеть науки» (Web of science) до 2,44%"Лінк запозичений з www.usw.com.ua/forum
"Немурзилки" - журнали, які наукова громадськість не відносить до категорії мурзилок, тобто журнали, які індексуються наукометричною базою ISI Thompson Reuter (Web of Science, WoS), для яких в цій базі розраховуються імпакт-фактори ("немурзилка" не означає журнал з високим імпакт-фактором, а лише факт включення журналу до бази Web of Science) та цитування статей в яких приймається для розрахунку наукометричних показників інших статей, журналів та авторів.
Зазначимо, що мова в Плані заходів йде виключно про одну наукометричну базу - Web of Science (до речі, у російських чиновників з англійською теж проблеми є - в англійській всі слова в заголовках крім службових пишуться з великої літери). Ніяких Скопусів - вони, мабуть, розібрались, що Scopus практично не висуває вимог до якості журналів. І ніякого РІНЦу, який цілком задовольняє наших чиновників.
В переліку 18 заходів: 12 для зміни принципів звітності, щоб стимулювати публікації в немурзилках, 5 заходів для технічної допомоги у публікаціях (допомога у перекладах та ін.) і 1 (один) захід для підвищення якості наукових робіт:
Разработка комплекса мер по расширению сотрудничества российских исследователей с их зарубежными коллегами и представителями русскоязычной диаспоры, включая в том числе:
расширение академической мобильности, в том числе молодых ученых;
привлечение ведущих зарубежных специалистов к соруководству диссертациями и рецензированию публикаций, подготовленных к изданию в научных журналах, включенных в международную информационно-аналитическую систему «Web of Science».
Намагання досягти збільшення відсотку публікацій за рахунок вимог і показників може призвести до погіршення якості статей і поганого ставлення редакцій до статей з певної країни (як це вже є щодо деяких країн, що розвиваються). Орієнтація на "перекладацькі центри" замість стимулювання знання англійської теж не сприятиме хорошій якості статей - адекватних наукових перекладачів дуже мало, на вузівську зарплату хороший перекладач не піде. На жаль, жодного заходу для навчання англійській викладачів та науковців вони не планують.
Пропоновані технічні заходи цілком розумні і корисні для штучного накручування кількості публікацій в немурзилках - хоча більшість не має стосунку для власне якості наукової роботи. В принципі добре, що планують таки розібратись і підготувати спеціалістів з користування наукометричними базами і допомоги у цьому науковцям. Серед технічних заходів один реально (не штучно) корисний -
Обеспечение лицензионного доступа на основе подписки
ведущих российских научных организаций и вузов к полнотекстовым международным базам данных по научным статьям и международным информационно-аналитическим системам «Web of Science» и «Scopus».
Серед заходів щодо зміни вимог з врахуванням публікацій в немурзилках -
Включение показателей публикационной активности в перечень требований, предъявляемых к составу лиц, входящих в диссертационные советы.Якщо це запровадити у нас, переважну більшість дисертаційних рад доведеться закрити.
Динаміка кількості публікацій в немурзилках і наше МОН
Наше МОН може змавпувати лише один аспект - включити публікації у журналах, що індексуються WoS, окремим рядком у звітність, і вимагати якісь цільові значення і зростання. Все інше потребує реальних грошей яких немає - поки що збираються масштабно скорочувати викладачів.Поки що діяльність МОН спрямована на зменшення кількості публікацій в немурзилках - збільшення навантаження викладачів, збільшення бюрократичних вимог і часу, потрібного на їхнє виконання, фактична заборона проведення справжніх міжнародних конференцій (які не є піарними заходами вузівського та академічного начальства), фактична заборона відвідання конференцій за рахунок відряджень (тільки за рахунок відпустки чи неформальних домовленостей з начальством про відсутність), обмеження щодо стажувань за кордоном, обмеження щодо поїздок за кордон, звільнення людей, які мають контракти за кордоном (які могли б, не отримуючи зарплату у вузі чи інституті, виконувати якісь роботи разом з викладачами чи співробітниками та публікувати спільні статті в немурзилках). Звісно, публікуватись можна і без конференцій та візитів за кордон, але їхня відсутність точно не сприяє публікаціям.
Ефективні заходи я, звісно, запропонувати можу - навчання з залученням людей, які реально постійно публікуються в відповідних виданнях (а не "спеціалістів", які самі англійської не знають та базами користуватись не вміють, і пишуть статті з неправильною інформацією типу цієї або тих, хто писав статтю для проректора КПІ); жорсткі вимоги та допомога щодо вивчення англійської; забезпечення повного доступу хоча б до журналів основних видавництв, створення сайтів з відповідною інформацією (з форумами та можливістю критики наданої інформації з боку вчених, які в цьому розбираються); радикальне зменшення навантаження викладачів та припинення системи тотальної брехні, у вузах коли викладачі змушені ставити позитивні оцінки недолугим студентам - атмосфера брехні ніяк не сприяє науці; зняття бюрократичних ідіотизмів (див. хоча б список вище).
Думаю, якщо список заходів поставити на обговорення хоча б на найбільш популярних форумах науковців (наприклад, http://www.usw.com.ua та http://scientists.kharkov.ua), буде підготовлений адекватний та кваліфікований документ.
А просто вимога "кількості статей", та ще й з підсумовуванням імпакт-факторів без врахування галузей науки призведе лише до різноманітної фальсифікації, імітації, потоку поганих статей поганою англійською і подальшого погіршення репутації української науки.
Блогер flying-bear про діяльність з підняття рейтингів і показників
Українська публікація "Оптимізація інституційних структур української науки у процесі інтеграції в світовий інтелектуальний простір" (це стаття на сайті Національного інституту стратегічних досліджень приблизно 2009 року, аналогічних офіційних документів, наскільки мені відомо, не існує, пропоновані заходи не набували офіційного статусу).
"Заходи, спрямовані на подолання проблемиПротягом останніх двох років профільними органами державної влади та Національною академією наук України було вжито низку заходів, спрямованих на поліпшення представленості української науки у провідних міжнародних базах даних наукової інформації. 2009 року Міністерством освіти і науки України та Національною академією наук України було досягнуто стратегічних домовленостей з упорядником бази даних SCOPUS, компанією Elsevier щодо збільшення кількості представлених у базі українських наукових видань. На основі вивчення досвіду функціонування міжнародних реферованих бібліографічних баз даних розпочалася робота з впровадження наукометричних методик у вітчизняний науковий процес.
2009 року Президією НАН України було ухвалено рішення щодо налагодження на базі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського постійного моніторингу наукового потенціалу на основі показників бази даних SCOPUS.
Наприкінці 2009 року міжнародні публікації і показники цитування увійшли до переліку вимог до робіт, що представляються на здобуття Державних премій України в галузі науки і техніки та на здобуття щорічних премій Президента України для молодих вчених.
У грудні 2009 року рішенням колегії Міністерства освіти і науки України показник «Кількість публікацій у наукометричній міжнародній базі даних SCOPUS» був ухвалений як один з показників оцінки результативності наукової та науково-технічної діяльності вищих навчальних закладів.
«Положення про дослідницький університет», затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 163 від 17 лютого 2010 року, зокрема, регламентує мінімальну кількість наукових робіт (150), яку співробітники університету мають щорічно публікувати у виданнях, що індексуються базами даних Web of Science та (або) Scopus, для надання (підтвердження) статусу дослідницького університету.
Пропозиції
Разом із реалізацією зазначених вище заходів потрібною є подальша робота для суттєвих зрушень у поступі щодо показників цитування праць українських науковців. Проблема потребує комплексного вирішення, що виходить за межі хоча і необхідних, але не достатніх кроків, пов’язаних з присутністю у міжнародних наукометричних базах.
Доцільною є, зокрема, інституційна оптимізація, головною складовою якої має стати покладення завдання з координації зусиль, спрямованих на активізацію міжнародної співпраці українських науковців, на єдиний орган, яким може стати Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України. Для забезпечення ефективності цих зусиль також необхідно передбачити цільове фінансування ключових заходів. При цьому варто наголосити, що в інституційному аспекті найважливішим є не так створення чи ліквідація якихось органів, як чітке визначення, розмежування і підпорядкування повноважень виконавців та визначення відповідальних за всю роботу і кожну її ділянку.
Відповідні заходи мають здійснюватися у постійній тісній взаємодії профільних органів державної влади та наукових і науково-освітніх установ, передусім – Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, Національної академії наук України, галузевих академій наук України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
Серед заходів необхідно передбачити:
- Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації України, Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України за участі Національної академії наук України, галузевих академій наук посилити діяльність із забезпечення доступності результатів роботи українських науковців для міжнародної наукової спільноти, – зокрема, активізувати процес створення нових фахових видань та публікацію у них повнотекстових праць українською і англійською мовами, а також забезпечення вільного доступу до анотацій таких праць в Інтернеті, а до повнотекстових матеріалів – у вільному доступі та/або через провідні міжнародні бази даних наукової інформації;
- Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації України, науковим та науково-освітнім установам розробити та впровадити заходи, спрямовані на посилення обізнаності науковців з актуальними результатами роботи зарубіжних колег, для чого, зокрема, розробити відповідні вимоги до публікації результатів наукових досліджень у фахових виданнях, а також вимоги до дисертаційних робіт; впровадити заходи заохочення науковців, що публікують свої роботи іноземними мовами, у тому числі – у вітчизняних фахових виданнях;
- Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації України розробити пропозиції щодо змін до програм вивчення іноземної мови в аспірантурі для забезпечення володіння іноземними мовами українських науковців на рівні, достатньому для самостійного пошуку і ознайомлення з фаховою інформацією, підготовки публікацій та комунікації із зарубіжними колегами і науковими установами;
- Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України за участі Національної академії наук України і громадських організацій запропонувати дієві механізми розширення автономії українських вищих навчальних закладів та наукових установ у частині спрощення визнання вищої освіти та наукових ступенів (нострифікації відповідних дипломів), отриманих за межами України."
Думка про ефективність заходів з метою збільшення показників
"Научный мир живет по законам моды. При этом большая часть вещей, модных в любой отдельно взятый момент времени, оказывается совершенно бесполезной нереализуемой и никому не нужной ерундой (чего стоят, например, квантовые компьютеры, графеновая электроника и многое многое другое). И это совершенно нормальный научный процесс, который, в основном, и генерирует те самые ссылки и импакт-факторы. Кто-то устанавливает тренд, масса ему следует. Ссылаются на тех, кто устанавливает тренды, масса получает крошки со стола (ну, некоторые из неё, особенно приближенные к гуще событий, получают большие крошки). Так вот проблема РАН в том, что она никаких трендов не устанавливает. В основном мода приходит с Запада и ей, в лучшем случае у нас следуют, а в худшем занимаются вещами из прошлой и позапрошлой моды. Поэтому и мало ссылок. Поэтому, кстати, импорт балласта в виде научной репатриации приведет только к ограниченному по времени эффекту. Сегодняшнюю моду то они с собой привезут, но, будучи балластом, так с ней на всю жизнь и останутся и ситуация принципиально не изменится.
Сила РАН, как огромной национального масштаба _независимой_ организации в том, что она может устанавливать моду, причем свою собственную. Но она не достаточно пользовалась этой возможностью, всегда только плакала в углу... читала западные статьи и плакала... Если же РАН переформатируют и начнут тыкать носом в Запад (под управлением эффективных MBA), то она потеряет свой главный козырь -- независимость от западной моды, возможность идти поперек течения и делать свои (в массе такие-же бесполезные и бессмысленные) вещи. Кстати, именно в таком независимом виде РАН мировой науке и полезна. Если она станет очередным Bolliwood-ом -- мировая наука от этого потеряет."
Немає коментарів:
Дописати коментар