Показ дописів із міткою Наукова політика. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Наукова політика. Показати всі дописи

понеділок, 2 березня 2015 р.

Розвиток і перспективи НАНУ

Максим Стріха про перспективи НАНУ
http://society.lb.ua/science/2013/10/30/236902_nesvyatkovi_notatki_naperedodni.html

Стаття з детальним аналізом перспектив РАН
http://expert.ru/expert/2013/43/chto-ostanetsya-posle-blitskriga/

Что дальше? (А.Вершик)
Не стоит верить тому, что это была просто реформа академий, такие реформы готовятся и проводятся иначе. Фундаментальная наука, не приносящая немедленного дохода, фундаментальное образование, необязательное для карьеры чиновника, нынешней российской власти не нужны. 

http://trv-science.ru/2013/10/22/reforma-ili-novaya-stadiya-borby-za-vyzhivanie/
http://www.polit.ru/article/2013/10/11/vershik_new_movement/

***********************

Нова стаття в Дзеркалі тижня - з дивною назвою "Академія перед вибором"
http://gazeta.dt.ua/science/akademiya-pered-viborom-ami-_.html

Академія вже давно вибрала здоровий консерватизм, і від цього вибору відмовлятись не збирається. В квітні передбачаються нові вибори, але джерела в інститутах говорять, що на президента НАНУ одноголосно висуватимуть Патона.

Як завжди, найцікавіше в статтях з ДТ - це коментарі до них. Додаткові коментарі, як правило, непотрібні, постійні коментатори говорять все.

Petrovich Вчора, 17:26
Уважаемый г-н Игорь Ю.Егоров! От Вас как многолетнего сотрудника Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Добра НАН України (ЦНДПІН НАНУ), автора и соавтора многочисленных науковедческих работ на тему НАНУ, в том числе и по заказу западных фондов и посольств, желательно видеть не только субъективные, непроверяемые эмпирически, пожелания и гипотезы типа «Я думаю, что Академию действительно нужно реформировать достаточно осторожно. И предложенные меры в случае их реализации вполне могут дать положительный эффект». Как осторожно? Каким путем? Сколько столетий и что реформировать? Что имеется в виду под положительным эффектом? Новые научные знания и/или прикладные «инновационные» разработки? Как этот эффект и по каким критериям измерять? Предлагаемые меры могут дать положительный эффект, а могут и не дать. (Неужели Вы считаете, что допуск в Президиум членов-корреспондентов является одной из таких эффективных мер?). Желательно в работах наших науковедов при НАНУ перейти от неполного беззубого описания ситуации в украинской науке к вскрытию коренных причин сложившегося положения. Из этих причин «денег мало» не самая важная. А где анализ институционаальных, исторических, социологических, организационных, образовательных, военно-промышленных, геронтологических, кадровых, земляческих, оценочных, правовых, нравственных, политических, информационных и пр. причин? Замечу, что Вы прибегаете к такой же стратегии защиты современной НАНУ, как и ее бессменные и новые руководители. Приводите немногочисленные примеры состоявшихся в научном отношении отдельных личностей и примеры немногочисленных полученных сотрудниками НАНУ действительно важных результатов. (Удивительно, как это автор и Вы не вспомнили про сварку кровеносных сосудов и про ее действительного изобретателя). Честь и хвала им. Но они играют роль публичного занавеса, прикрывающего хорошо обеспеченное существование на сцене своих не столь успешных коллег по академической касте. Каждый осведомленный в ситуации НАНУ, может назвать по своей специальности гораздо больше академических нулей, чем известных ему достойных ученых. Например, Вы как доктор экономических наук обязаны хорошо знать, кто есть кто в экономических науках СНГ. Если уж вице-президент НАНУ считает, что у Глазьева есть какие-то достижения в области экономической науки (даже согласно РИНЦу мизерные), то это выразительная характеристика и первого и второго. Касательно публикаций в зарубежных рейтинговых журналах. Напомню, что прошло три десятилетия со времен перестройки, когда западный мир открылся не только для путешествий академических бонз в коллективе старших товарищей из АН СССР и в сопровождении сотрудников КГБ, но и для научных командировок и публикаций «рядовых» сотрудников. Большинство таких командировок и публикаций – это личная инициатива их авторов и/или результат сотрудничества с западными учеными и фондами. Слава богу, что хоть с начала перестройки НАНУ утратила бдительный контроль над этим процессом. Хотя ситуация снова начинает «управляться». Шаг за шагом произошел отказ от оплаты зарубежных командировок рядовых сотрудников и сократилось до одного месяца время пребывания за границей с сохранением зарплаты. Сейчас для командировок требуется разрешение на самом высшем бюрократическом уровне. По поводу Вашей последней реплики в защиту тех, «кто действительно отстаивает правду». Очевидно, Вы имели в виду представителей общественных и гуманитарных наук, которые на основе своих глубоких и объективных исследований резали правду-матку в глаза руководству государства о реальном положении в экономике, культуре, праве, конституционной реформе, военном деле, религии и иных сферах их профессионального анализа. Кто именно пострадал с 1991 года и намечаются ли очередные жертвы государственного террора?








































Vitamin 28 лютого, 13:08
Вице-президент НАН Украины академик НАНУ Анатолий ЗАГОРОДНИЙ: "И все же сокращать штат сотрудников придется. Будем выставлять критерии к ученым, и те, кто не справится с требованиями, вынуждены будут искать другую судьбу. И от этого нам никуда не деться. Средств на заработную плату и содержание институтов реально не хватает. Многие институты уже перешли на неполную рабочую неделю, сотрудники мерзнут в неотапливаемых помещениях." Где критерии к академикам НАНУ? Где критерии к директорам институтов, где перешли на неполную рабочую неделю, а сотрудники мерзнут в неотапливаемых помещениях?
Pedagog 28 лютого, 17:30
Ничего нового. Все уже сказано раньше. Анатолий ЗАГОРОДНИЙ, вице-президент Национальной академии наук Украины, директор Института теоретической физики им. Н.Н.Боголюбова НАН Украины, академик НАН Украины: "... наша академия разработала и приняла концепцию развития на 2014-2023 годы. Главное в этой концепции то, что РАДИКАЛЬНЫХ, РЕВОЛЮЦИОННЫХ ИЗМЕНЕНИЙ БЫТЬ НЕ ДОЛЖНО ..." http://trv-science.ru/2014/05/06/nauka-finansiruetsya-po-ostatochnomu-principu/

zzz555 Вчора, 17:00
Интервью удачное хотя бы тем, что оно целиком и полностью передает настроение академического истеблишмента. Я обратил внимание на несколько моментов: 1. Интервью начинается словами : "Украинская наука, в частности, главная научная организация страны — Национальная академия наук Украины...". Разве НАН Украины - научная организация в классическом смысле? Это - типичная бюрократическая организация, которая всего-навсего перераспределяет деньги между научными и псевдонаучными организациями. 2. Далее идут слова: "..., переживает едва ли не самый трудный период. Существенное урезание бюджетных расходов...". То есть, ключевая трудность - нет денег! А ведь в европейских странах подавляющее большинство доходов научных учреждений аккумулируется за счет бизнеса. Украинский бизнес не покупает результатов научной работы украинских ученых? Продавайте эти результаты за рубеж, если сможете продать! 3. Проведение академических выборов проводится с благословения Президента страны. Это демократично? 4. "...мы отстали в популяризации науки и должны наверстывать упущенное...". Я эти заклинания слышу уже лет 15. По факту - НАН Украины остается самой закрытой организацией в стране. Даже правоохранительные ведомства имеют в своем составе мощные пресс-службы, которые почти всегда способны дать комментарий (пусть даже обтекаемый). 5. Академическая коррупция была, есть и будет, потому что до сих пор нет никаких объективных критериев для "назначения" того или иного ученого академиком или член-кором. 6. "Аттестация научных учреждений" - методики нет, а значит - поощряем "своих" и послушных, сокращаем неугодных. 7. Большинство "выдающихся" достижений - коллайдер, галактики, графен и так далее. Наверное, это важно. Особенно если понять написанное может не более десятка человека. А где более "земные" результаты? Новые сорта растений? Новые лекарства? Новые электростанции? Новые виды горючего? Новые методы очистки воды? Новые методы борьбы с коррупцией? Новые средства учета льготников? Новые средства профилактики эпидемий? Новые методы ведения войны? Новые методы противодействия терроризму? Новые строительные технологии? Где результаты, которые нужны реальному налогоплательщику? 8. "Китайцы интересуются также разработками, которые выполняются в наших институтах химического и биологического профиля..." Что это за критерий такой - "интересуются"? Лучше было написать четко - какие научные продукты и по какой цене были проданы в Китай, Японию, США, Россию, Германию и так далее... 9. "По запросу нашего правительства мы передали данные о стоимости академического имущества в Крыму". Если просто предъявить претензию, указав в ней стоимость имущества - это будет означать, что собственник согласен на отказ от собственности в обмен на уплату ущерба. Нужно дать данные не о стоимости имущества, а об упущенной выгоде (пусть даже она будет копеечной). 10. "Хотя рафинированная академическая общественность считает, что от радикальных оценок нужно воздерживаться". Какая общественность? Разве в НАН Украины есть общественный совет? Разве туда приглашают экспертов реальных общественных организаций? Разве там проводятся публичные отчеты?





























пʼятниця, 5 липня 2013 р.

Російська наукова реформа і прогнози для НАНУ

Реформа РАН - вже не плани, а реальність. 
http://ria.ru/infografika/20130930/966799154.html
Незважаючи на косметичні зміни відповідного законопроекту, песимістичні прогнози справдились, тому релевантність коментарів зберігається.

*******************

Коротка суть реформи РАН

Майном та інститутами має управляти державна агенція.
"Неефективні" інститути закрити, непрофільне майно продати-передати-приватизувати.
РАН разом з медичною та сільськогосподарською академіями перетворюються на громадську організацію.

Коротка суть більшості коментів

Академію реформувати треба, але те, що пропонується, спрямоване виключно на розпил грошей і майна.

Інформація з газет та блогів

Глава Минобрнауки: Россия отстает в сфере фундаментальных исследований
"Кто принимал решение о реформе РАН?
В конце концов, вызывает недоумение, почему новая волна критики обрушилась исключительно на министра образования и науки Дмитрия Ливанова, которому приписывают ответственность и за идеологию реформы, и за скрытность ее подготовки, и за молниеносную передачу законопроекта в парламент. Очевидно, что попытка взять РАН через блицкриг (а реформа академий, по большему счету, нацелена именно на то, чтобы передать контроль над Академией правительству) была бы невозможна без согласования с высшим руководством страны, включая, по всей вероятности, не только премьер-министра России Дмитрия Медведева, но и президента Владимира Путина. И Ливанов, известный своим резко критическим отношением к РАН в целом, выступает в данном случае всего лишь как проводник непопулярного решения — хотя судьба академиков решалась на совсем другом этаже власти. Следовательно, дело не в том, что отдельно взятый министр ставит на кон свою карьеру, а в том, что власть в целом демонстрирует неуважение по отношению к научному сообществу России."
Журналу Nature плани реформування теж не сподобались
http://www.nature.com/news/russian-roulette-1.13315

Більше 50 академіків РАН відмовились вступати у нову структуру
http://trv-science.ru/2013/07/02/zayavlyaem-ob-otkaze-vstupit-v-novuyu-ran/

Цікавий прогноз
http://valchess.livejournal.com/156476.html

Путин предложил поправки к закону о реформе РАН
І ще багато депутатів Думи внесли багато поправок
Сумарний результат поправок - нічого не міняти

РАН не будет ликвидирована
"Госдума приняла поправку о сохранении за Российской академией наук статуса государственного бюджетного учреждения и отклонила норму о возможности ликвидации академии"

Трохи історії - стаття Гельфанда і Ліванова 2011 року, де викладені ключові умови успіху реформ
http://expert.ru/expert/2011/38/vernite-dejstvennost-nauke/
 «Необходимо учитывать накопившуюся в научном сообществе колоссальную психологическую усталость от неудачных попыток предыдущих реформ, недоверие к любым правительственным инициативам»

Обговорення можливих протестних акцій
http://leolion-1.livejournal.com/410998.html#comments
"Если вы бы и впрямь их, реформ научной деятельности, хотели, вы бы у нас, у тех, кто сейчас в нашей стране ведет научную, а не хозяйственную деятельность, в ногах валялись и умоляли бы нас, чтобы мы потерпели и не уезжали, чтобы мы остались и не уходили, и обещали бы нам все блага земные, только бы мы согласились терпеть простои и чиновные придирки. Подходили бы, брали каждого за ручку, смотрели каждому в глаза и мамой бы клялись.
А вы где и чем заняты? Вы вообще плевали на нас, как будто нас нет. Вы решили, что нас верхи построят и прогнут. Ребята, вы чего-то упустили из виду. У партии была преемственность поколений вниз через комсомол. А теперь комсомола-то и нет. Поэтому нынешняя рановская пионерия выросла беспризорной, пока верхи хозяйствовали и были заняты собой, и плевать хотела на этот высший эшелон и те правила подчинения и существования, которые там приняты.
Вам просто нечего нам предложить. А память у нас пока хорошая. Мы 27-е июня запомним крепко-накрепко, гораздо лучше, чем хозяйствующие с функциями."
- з різкими відгуками про тих, хто намагався раніше співпрацювати з МОН і виступав за реформи. З того ж ЖЖ про їхній МОН:
"Они даже числа в строку сложить не могут, а туда же - хозяйствовать идут, избавлять от функций и распределять финансовые потоки. Они в финансовом обосновании к федеральному закону арифметические ошибки делают, вы себе представляете, что это будет, если им в руки дать бюджетные академические деньги? Вот поэтому - нет. В какой бы реформе ни нуждалась академия, но эти ее реформировать не должны. Потому что они неучи и бездари, они ничего вообще не могут, кроме как плодить бумагу и класть к себе в карман."

Огляд протестних листів російських молодих вчених
http://www.yras.ru/news/448-2013-07-reakcia-molodyh-uchenyh-ran.html

Антигосударственный шабаш в России
"Гитлер из могилы рукоплещет нынешним вождям, гонителям науки. Он тоже очень не любил этих яйцеголовых учёных, которые считают себя умнее фюреров. Кроме того, он тоже мечтал уничтожить Россию."

Детальний розбір наслідків швидкої реформи
(зокрема, блокування роботи інститутів мінімум на рік)
+ "Самое страшное произойдет, если реализуется запланированный перерыв в работе аспирантуры — молодые люди будут призваны на воинскую службу со всеми вытекающими последствиями."
Явлинський про реформу РАН
Латиніна
КОНЕЦ РОССИЙСКОЙ НАУКИ – 2. СТРАНА БЕЗ БУДУЩЕГО

Десакрализация науки как задача

Російський Форбс
"Ресурсному обществу и экономике ренты наука не нужна.
Здесь она сама превращается в сырьевую отрасль: мозги и знания экспортируются за рубеж, но в отличие от нефти задаром и во благо наших мировых конкурентов. Беда не в формах организации науки, а в ее фатальной невостребованности этой экономикой, в нежелании власти прислушиваться к носителям гуманитарного и социального знания, в искусственном кризисе рациональности, в идеологической ориентации на квазинауку и мракобесие, на петриков от псевдознания и якобы веры."
Міша Вербіцкій про реформу РАН http://lj.rossia.org/~tiphareth/1729434.html?nc=111

Конструктивні пропозиції http://polit.ru/article/2013/07/15/vershik_about_ras/

Цікава дискусія (один з учасників пробує грати роль адвоката диявола)
http://xaxam.livejournal.com/557716.html#comments

Про Северинова який підтримує реформу http://www.polit.ru/article/2013/08/01/ivantchik_about_severinov/
http://www.polit.ru/tag/science_ru/

Сайт одіозний, але стаття від 28.03.2013 показує, що історія з реформуванням РАН почалась не зненацька http://www.nakanune.ru/articles/17613/
Як і годиться "Наканунє", Ліванова звинувачують у прихильності до Заходу.
Відповідне інтерв'ю Ліванова в березні 2013 р. 

Цитата з донецького молодого вченого  http://dr-klm.livejournal.com/145019.html
"Россия всегда была в научном плане отсталой страной. Не самой отсталой, но где-то там среди них. Однако, в советские времена, благодаря "железному занавесу", в общественное сознание был внедрён миф о том, что она якобы передовая. При этом, многие достижения советской науки, которыми принято гордиться -- начиная от ракет и заканчивая ядерным оружием были втихую спионерены на Западе. Советская электроника, компьютеры, автомобили, которые подавались как плоды деятельности советской науки и техники, как правило, было просто плохими копиями западных. Этот обман и тогда бил по самой советской науке, возвышая плагиаторов (за их невероятные, несоизмеримые с затратами достижения) и затрудняя путь тем, кто действительно делал настоящую науку (которую делать таки непросто). И вот теперь, когда "железного занавеса" больше нет, РАН стала заложницей этого старого мифа. Реальная РАН (которая, так же как и раньше, "пасет задних") не выдержала сравнения (по вполне объективным показателям, теперь уже доступным даже обывателю) с мифической РАН, наследницей "самой передовой в мире советской науки". Именно поэтому в общественном сознании оказалось так просто посеять мнение, что РАН работает плохо."
Реформа РАН в історичному контексті
Все уже было, все еще будет Как создать и разрушить научное сообщество. История вопроса

Пафосу забагато, але аргументи корисні
http://www.sovsekretno.ru/articles/id/3731/
http://echo.msk.ru/blog/parseev/1130536-echo/
http://nchudova.livejournal.com/50442.html

Гіпотези щодо зацікавлених сторін реформування
http://nchudova.livejournal.com/49959.html
http://abrod.livejournal.com/349489.html

Юридичні коментарі до реформи
http://kassian.livejournal.com/310106.html#comments

Офіційні декларації російської влади

http://www.scientific.ru/dforum/scilife/1374809170
Президиум ДВО РАН обратился 1 июля к В.В.Путину, Д.А.Медведеву и др.: 
"...Ученые Дальневосточного отделения категорически против скоропалительных решений Правительства... 
Считаем действия Правительства Российской Федерации безответственными, циничными и обреченными на провал. Правительство показало свою несостоятельность в решении вопросов развития научно-технического комплекса страны, замкнув основные проблемы его развития на управлении имуществом Государственных академий наук. Учитывая вышесказанное, мы выдвигаем требование о немедленной отставке Правительства России." 
полный текст - http://febras.ru/images/docs/news/obrashheniy/otkr... 

Пришел ответ из УПРАВЛЕНИя ПРЕЗИДЕНТА РФ: 
"...Целью законопроекта является оптимизация организационно - правовых механизмов управления российской фундаментальной наукой, повышение эффективности фундаментальных и поисковых научных исследований, получение научных результатов мирового уровня и возвращение лидирующих позиций российской науки. 
Законопроект затрагивает сложившуюся в течение длительного периода иерархическую структуру управления РАН, которая характеризуется недостаточной скоординированностью, особенно в части планирования и управления финансовыми потоками и имущественным комплексом. В известной мере это приводит к смещению фактических приоритетов в деятельности РАН в ущерб решению задач обеспечения динамичного развития фундаментальной науки, обновления принципов ее организации в соответствии с современными требованиями. 
Законопроектом предлагается законодательно закрепить участие РАН в решении вопросов государственной научной политики, связанных с координацией фундаментальных и поисковых научных исследований, проводимых в Российской Федерации, экспертным научным обеспечением деятельности органов государственной власти, научно - методическим руководством государственными научными организациями, вузовским сектором науки. Система управления РАН будет лишена несвойственных науке функций. 
Законопроектом сохраняется принцип принадлежности научных учреждений к Российской академии наук, предлагается установить особый порядок назначения Правительством Российской Федерации руководителей научных учреждений с учетом мнения органов управления РАН. 
Финансовое обеспечение деятельности научных учреждений РАН будет осуществляться за счет бюджетных ассигнований, предусмотренных Программой фундаментальных научных исследований государственных академий наук на 2013 - 2020 годы, утвержденной распоряжением Правительства Российской Федерации от 3 декабря 2012 г. No 2237- р. 
В дальнейшем финансирование фундаментальных и поисковых научных исследований в Российской Федерации будет осуществляться за счет средств федерального бюджета в рамках утвержденной Правительством Российской Федерации программы фундаментальных научных исследований в Российской Федерации на долгосрочный период, согласованной всеми заинтересованными участниками данной программы. 
В ходе обсуждения Законопроекта Государственной Думой было отклонено 105 и принято 69 поправок, предложенных, в том числе РАН. 
Министерством образования и наука Российской Федерации планируется разработка проектов нормативных правовых актов, направленных на реализацию Законопроекта, идет формирование соответствующей рабочей группы. 
В целях учета мнения широких кругов научной общественности при подготовке проектов нормативных правовых актов на официальном сайте Министерства образования и наука Российской Федерации в сети Интернет http:// минобрнауки. рф организовано общественное обсуждение деятельности научных институтов в части организации и проведения исследований, системы финансирования научных исследований, особенностей кадровой политики, включая систему организации научных институтов и избрания директоров, использования имущественного комплекса. 
Советник департамента письменных обращений граждан и организаций /подпись/ А. Иванов." 
http://febras.ru/images/docs/news/reforma/591820_o...

Відмінності ситуації у нас і в Росії

В Росії є "імперські амбіції", які включають і науку - у нас жодних амбіцій на державному рівні нема, наука потрібна владі лише як декоративний елемент держави. Тобто як мотив реформ там хоча б декларується бажання підвищити якість фундаментальних досліджень. 

В Росії ще за часів СРСР був пріоритет фундаментальної науки - в АН УРСР пріоритетними були прикладні інститути, з головним Інститутом електрозварювання. А нашій промисловості ніяка наука непотрібна.

В Росії зараз грошей повно (тобто можна щось роздати-пообіцяти), у нас їх нема, на вертолітні майданчики не вистачає.

РАН має конкретний міжнародний авторитет - навіть журнал "Nature", який багато писав про недоліки  пост-радянських академій наук,  засуджує швидку ліквідацію РАН без обговорення. Аналогічні заходи щодо НАНУ зарубіжні вчені навряд чи відзначили б.

В Росії починались обговорення реформ, створювались громадські ради при міністерстві освіти та науки (хоча рішення про реформу було прийнято без обговорення  та інформування навіть президента РАН). Громадськість, особливо члени цих громадських рад, була сильно здивована оголошенням про реформу без обговорення (http://trv-science.ru/132N.pdf). У нас жодних обговорень немає і не планується. Якщо буде раптово оголошено про аналогічну реформу - ніхто не здивується і не вимагатиме обговорень. 

Прогнози щодо долі НАНУ

Очевидно, що бажаючих повністю ліквідувати НАНУ і спрямувати нерухомість і майно у потрібному напрямку є багато. Про ефективність та результати можна поговорити, але ніяких можновладців це не цікавить, а інших ніхто не питає. Стримують цих бажаючих поки що лише особистий авторитет Патона, орієнтація на приклад Росії, де є академія наук, та бажання мати якийсь символ прогресу на рівні культу карго.

Фактична ліквідація РАН та початок перерозподілу її майна буде сигналом і для українських бажаючих скоротити витрати бюджету на науку та подерибанити майно. Але масштабні протести в Росії проти пропонованих швидких реформ (якщо їх підтримає Путін) можуть сильно загальмувати втілення в життя мрій цих бажаючих отримати у власність будівлі НАНУ, навіть незалежно від інших стримуючих факторів, бо ці мрійники за сумісництвом є великими любителями Росії. 

Так що українським вченим варто слідкувати за подіями - якщо в Росії таки буде прийняте рішення про ліквідацію РАН та передачу майна  в управління незрозумілим урядовим структурам - треба починати турбуватись хоча б про збереження своїх наукових результатів та матеріалів десь за межами інституту чи на хмарних носіях (бо одного дня рейдери можуть просто не пустити вчених на робочі місця), та про пошук нової роботи. Це не зовсім фантазії - у 2004 р. знайомі бачили подібну картину біля Інституту цукру на Лютеранській - "охоронці" в чорному не пустили працівників інституту в приміщення навіть забрати свої речі, потім все гамузом кудись вивезли.

Стаття Максима Стріхи в ДТ
"Отже, якщо Росія таки "реформує" РАН, Україна муситиме ще сім разів подумати: а чи потрібно йти цим шляхом? Бо сучасна наука — це надскладна система, яка створюється десятиліттями. Зруйнувати її можна швидко, а відновити "з чистого аркуша" — майже неможливо (це підтверджує досвід Бразилії, Мексики, Ірландії, Туреччини, які вкладають казкові, за українськими мірками, гроші у створення в себе сучасної науки, — але досі не досягли ще й нинішнього українського рівня).P.S. У середу 3 липня Дума більшістю голосів ухвалила урядовий законопроект про систему державних російських академій. Механізм руйнування РАН запущено. А в українських учених залишилося вкрай мало часу для того, аби спробувати переконати владу не нищити нашу науку за російським сценарієм."

Хороший комент на сайті http://www.usw.com.ua
"Реформа, судя по сегодняшним сообщениям, таки оказалась беспроигрышной комбинацией ВВП. Всё изначально было закручено вокруг собственности. Это стратегическая цель и собственность РАН по любому "переформатируют". С участием самого Фортова. Не сейчас так осеню. Не осенью,так в течение трёх обещанных лет. Параллельно имиджевый аспект: подкреплена легенда, что царь добр, а второй участник тандема - он плохой (это бонус царю). При этом расчёт зачинателя реформы строился на том, что тема управления собственностью в определённой мере будет вытеснена борьбой за сохранение и правильное распределение привилегий. Не могу не процитировать фрагмент из обращения ученых УрО РАН к доброму царю: "Нельзя также не отметить, что предлагаемый законопроект сопровождается никак не обоснованным и безнравственным предложением превратить всех членов-корреспондентов трех академий в академиков и соответственно повысить им академические оклады – актом, размывающим и девальвирующим сложившуюся систему академических званий". Всё остальное тоже плохо, но в границах понимания, а это - безнравственно. В общем "Ты пацак, ты пацак и он пацак. А я чатланин, и они чатлане! … Если у меня много кц есть, я имею право носить малиновые штаны, и передо мной и пацак должен два раза приседать, и чатланин ку делать". Расчёт оправдался: в таких вопросах, безусловно, добрый царь уступил:)) Создалась видимость диалога. Как раз это Вы и отметили выше в своём комментарии.
РАН в нынешнем виде - постсоветский атавизм (у нас свой такой же). Ей нужна реформа. Но во всей этой скубне, которую назвали реформой, которая многообещающе начиналась и, похоже, выродилась под нескрываемые вздохи облегчения, во всём этом наука изначально была вторичной."

Аргументи з коментарів, які можуть бути переформульовані на захист НАНУ

1.  "Якщо МОН хоче реформувати НАНУ, хай спочатку забезпечить  адекватний розвиток науки у вузах, повністю підпорядкованих МОН"
http://ksonin.livejournal.com/505054.html
From: vagonskyDate: Июль, 1, 2013 18:16 (UTC)(Ссылка)
"что это за заклинание такое - "РАН неэффективна"? Университеты и НИЦ ещё более неэффективны, а они под крылом у МОН. Так куда министерство лезет тогда, пусть сначала в своих делах порядок наведет/создаст условия для науки лучше, чем в РАН. Всякие мысли, знаете ли, лезут, что диверсия в адрес РАН вызвана желанием убрать это бельмо на глазу, наглядно демонстрирующее собственную некомпетентность. Зато потом можно будет петь песни про то, что нет у народа стимулов к науке или ещё какую-нибудь ерунду - проверить будет уже не на чем."
2.  "НАНУ вижила в роки повного безгрошів'я і хаосу, і не можна ставити для неї умови змагатись з кращими міжнародними центрами без значних вкладень в інфраструктуру"

From: sona_cinema
Date: Июль, 2, 2013 17:48 (UTC)
(Ссылка)
"Скажите, в какой части этой печальной истории виновата РАН? Это РАН выгоняла своих лучших представителей за границу? Это РАН губила виварных мышей? Это РАН старила обрудование и крала у самой себя реактивы? РАН виновата только в том, что она все эти годы мучительно выживала и все-таки выжила. Благодаря чудовищному госудраственному хаосу РАН понесла чудовищные потери. Пущино обязано фактом своего существования сейчас мучительным усилиям академиков и рядовых героев от науки, кормивших мышей собтвенной картошкой и спасавших последнее. Упрекать РАН в неэффективности вссе равно что упрекать ленинградцев, что в блокаду они перестали ходить в театры. Государство методично и беспощадно занималось разрушением РАН в течение как минимум 15 лет. И тем не менее РАН выжила!
Вы занимаетессь экономикой и даже отдаленно не представляете себ, что такое современная биология, физика, фармакология, биохимия - это ведущие отрасли современной мировой науки, которые во все мире дают главные и сумасшедшие результаты. Оновная доля мировых публикаций приходится именно на них. У нас по этим дисциплинам - тишшина. И это не вина РАН! Для восстановления научного потенциала в этих областях требуются колоссальные вложения в инфрастркутуру самого исследовательского процесса - борудование, реактивы, методики. ..... За 15 лет мощных госудраственных усилий все это было уничтожено. Мы же пережили десятидетия методичного развала со стороны гос-ва. Упрекать разрушенную, задавленную РАН в неэффективности это значит одной рукой разрушать, а другой грозить пальцем первой. РАН виновата только в том, что она выжила!"
3. "МОН яке бажає реформ хоче знищити конкурентів і приховати неефективність підпорядкованих йому вузів"
(подібне повторюється часто, не буду наводити всіх цитат)

4. "Розвалити легко, побудувати складно"
"Покажіть приклади успішних реформ у виконанні тих же персонажів"
http://www.gazeta.ru/comments/2013/07/01_a_5403149.shtml
serijwolk | 01:37, четверг, 04.07.2013 "Мне почему-то хочется верить, что этот текст был написан до публикации текста закона. Надеюсь, вы понимаете разницу между реформой и ликвидацией. К тому же, давайте посмотрим на наших реформаторов. У них хоть раз хоть одна "реформа" достигла поставленных изначально благородных целей? Это толпа троечников, не способных к управлению. Вы всё ещё хотите доверить им свою судьбу?"

5. "Адміністратори і чиновники примусять вчених давати позитивні відгуки на псевдовчених та   шкідливі проекти" (здатність МОН до здійснення експертизи вже продемонструвала історія з Слюсарчуком)

6. "Порівняно з станом держави НАНУ працює чудово, і тому її не варто чіпати"
http://prahvessor.livejournal.com/379656.html
smol1 29 червня 2013, 12:46:58 UTC "Именно оставить в прежнем виде и есть оптимальное решение в нынешней ситуации. При всем моем негативном отношении к ситуации в РАН, очевидно, что ситуация в государстве еще хуже. По мин науке это отлично видно."

7. "Метою чиновників є виключно розпил"
ibch | 19:09, среда, 03.07.2013 "Всё, что предлагает Ливанов - только и исключительно для очередного распила, ничего другого чиновничью сволочь не интересует."

Правда, у пошуку аргументів виникає одна проблема. Протестуючі проти реформи російські вчені активно виступають проти конкретних чиновницьких персонажів, чого складно очікувати від наших видатних вчених.

Видно, що реформа РАН дуже хвилює Президію НАНУ - терміново були підготовлені три ґрунтовних огляди преси з цієї тематики -
Інформаційно-аналітичний бюлетень. Додаток до журналу «Україна: події, факти, коментарі» (№ 1, 2013)
Інформаційно-аналітичний бюлетень. Додаток до журналу «Україна: події, факти, коментарі» (№ 2, 2013)
Інформаційно-аналітичний бюлетень. Додаток до журналу «Україна: події, факти, коментарі» (№ 3, 2013)

Випуски № 1, 2 та 3 - тобто до липня потреби готувати будь-які огляди преси не було.

Лист Патона Фортову
Семиноженко про реформу

Ірраціональний прогноз

Ми з колегами якось обговорювали - що може врятувати НАНУ від ліквідації в умовах нестачі грошей на власні потреби влади та бажання захапати нерухомість. Не придумали. Тепер, схоже, варіант, який призведе до порятунку НАНУ вимальовується - якщо після протестів щодо пропонованої реформи РАН Путін на білому коні милостиво залишить в Росії все як було. Після такого повороту навіть після зникнення  внутрішніх стримуючих факторів у наших можновладців рука не підніметься розганяти-віднімати....

Але повторю рекомендацію - якщо в Росії таки створять "агенцію" і оголосять про початок розгрому реформ - треба негайно почати турбуватись про збереження своїх результатів та цінного власного майна - в стінах інститутів НАНУ їм загрожуватиме небезпека.

Чи потрібні реформи

Так, потрібні. Але для початку треба усвідомити і сформулювати цілі тих реформ. І забезпечити адекватні ресурси для досягнення цілей. Але це настільки нереально, що писати про подальші потрібні кроки сенсу немає.

Наприклад, "переведення"  науки в університети з навантаженням 1300 годин на викладача і бюрократичними маразмами - це не реформа, а  знищення залишків науки і освіти.


ОПАСНЫЙ РИКОШЕТ. РЕФОРМИРОВАНИЕ РАН, СКОРЕЕ ВСЕГО, УДАРИТ И ПО НАН УКРАИНЫ http://www.poisknews.ru/theme/ran/6610/


Стаття про реформування АН Білорусі - схоже, що Лукашенко хоче її ліквідувати
http://csl.bas-net.by/press-nan/2013/04/23_yaki_les_chakae_belaruskuy_navuku.pdf

Реформа Казахстанской академии наук
Владимир Вернадский и реформа Академии наук

субота, 8 червня 2013 р.

Науковці об'єднуються з видавцями, щоб боротись з зловживаннями імпакт-факторами

Scientists join journal editors to fight impact-factor abuse


http://blogs.nature.com/news/2013/05/scientists-join-journal-editors-to-fight-impact-factor-abuse.html

Більше 150 вчених та 75 наукових організацій підписали Сан-Франциську декларацію щодо оцінки наукових досліджень ( San Francisco Declaration on Research Assessment (DORA) ). 
В цій декларації проголошується, що деякими наукометричними показниками, зокрема імпакт-фактором журналів, зловживають як швидким засобом оцінки результатів діяльності науковців та якості наукових статей.  
Зосередження на імпакт-факторах змінило стимули для вчених - вони здебільшого намагаються опублікуватись у журналах з високим імпакт-фактором, замість того, щоб намагатись проводити якісні дослідження.
Навіть компанія Thomson Reuters, яка розраховує імпакт-фактори журналів, застерігає щодо його бездумного використання.
Декларація містить 18 рекомендацій для фінансуючих організацій, дослідників, видавців та організацій, які розраховують наукометричні показники.

General Recommendation

1. Do not use journal-based metrics, such as Journal Impact Factors, as a surrogate measure of the quality of individual research articles, to assess an individual scientist's contributions, or in hiring, promotion, or funding decisions.
For funding agencies
2. Be explicit about the criteria used in evaluating the scientific productivity of grant applicants and clearly highlight, especially for early-stage investigators, that the scientific content of a paper is much more important than publication metrics or the identity of the journal in which it was published.
3. For the purposes of research assessment, consider the value and impact of all research outputs (including datasets and software) in addition to research publications, and consider a broad range of impact measures including qualitative indicators of research impact, such as influence on policy and practice.
For institutions
4. Be explicit about the criteria used to reach hiring, tenure, and promotion decisions, clearly highlighting, especially for early-stage investigators, that the scientific content of a paper is much more important than publication metrics or the identity of the journal in which it was published.
5. For the purposes of research assessment, consider the value and impact of all research outputs (including datasets and software) in addition to research publications, and consider a broad range of impact measures including qualitative indicators of research impact, such as influence on policy and practice.
For publishers
6. Greatly reduce emphasis on the journal impact factor as a promotional tool, ideally by ceasing to promote the impact factor or by presenting the metric in the context of a variety of journal-based metrics (e.g., 5-year impact factor, EigenFactor [8], SCImago [9], h-index, editorial and publication times, etc.) that provide a richer view of journal performance.
7. Make available a range of article-level metrics to encourage a shift toward assessment based on the scientific content of an article rather than publication metrics of the journal in which it was published.
8. Encourage responsible authorship practices and the provision of information about the specific contributions of each author.
9. Whether a journal is open-access or subscription-based, remove all reuse limitations on reference lists in research articles and make them available under the Creative Commons Public Domain Dedication [10].
10. Remove or reduce the constraints on the number of references in research articles, and, where appropriate, mandate the citation of primary literature in favor of reviews in order to give credit to the group(s) who first reported a finding.
For organizations that supply metrics
11. Be open and transparent by providing data and methods used to calculate all metrics.
12. Provide the data under a licence that allows unrestricted reuse, and provide computational access to data, where possible.
13. Be clear that inappropriate manipulation of metrics will not be tolerated; be explicit about what constitutes inappropriate manipulation and what measures will be taken to combat this.
14. Account for the variation in article types (e.g., reviews versus research articles), and in different subject areas when metrics are used, aggregated, or compared.
 For researchers
15. When involved in committees making decisions about funding, hiring, tenure, or promotion, make assessments based on scientific content rather than publication metrics.
16. Wherever appropriate, cite primary literature in which observations are first reported rather than reviews in order to give credit where credit is due.
17. Use a range of article metrics and indicators on personal/supporting statements, as evidence of the impact of individual published articles and other research outputs [11].
18. Challenge research assessment practices that rely inappropriately on Journal Impact Factors and promote and teach best practice that focuses on the value and influence of specific research outputs.

Stefano Bertuzzi, executive director of the American Society for Cell Biology (ACSB):  “The best of all possible outcomes would be a cultural change where papers are evaluated for their own scientific merit.” (Найкращий з можливих результатів - зміни в культурі, коли статті будуть оцінюватись за їхньою науковою цінністю).


Цікаве зауваження:
Борьба c злоупотреблением Импакт-факторами журналов « : Май 27, 2013, 12:01 » вышла любопытная статья "Scientists join journal editors to fight impact-factor abuse". http://blogs.nature.com/news/2013/05/scientists-join-journal-editors-to-fight-impact-factor-abuse.html"...more than 150 scientists and 75 science organizations are hoping for today, with a joint statement called the San Francisco Declaration on Research Assessment (DORA)". Видимо в своем CV теперь можно давать ссылку на эту декларацию с припиской, что мол, делал только качественную науку и печатал в подходящих журналах с хорошей репутацией, а не гнался за огромными импакт-факторами путем спекуляций, унижений, ужимания, выхощивания и подгонки статьи под формат журналов, приписыванием в авторы левых авторитетных ученых, и прочих манипуляций, что могли понизить качество работы.

вівторок, 16 квітня 2013 р.

Російський план заходів щодо публікацій в немурзилках та можливі заходи МОН України

Проект заходів для підвищення частки російських вчених у публікаціях Web of Science

Документ "Комплекс мероприятий, направленных на увеличение к 2015 году доли публикаций российских исследователей в общем количестве публикаций в мировых научных журналах, индексируемых в базе данных «Сеть науки» (Web of science) до 2,44%"

Лінк запозичений з www.usw.com.ua/forum

"Немурзилки" - журнали, які наукова громадськість не відносить до категорії мурзилок, тобто журнали, які індексуються наукометричною базою  ISI Thompson Reuter (Web of Science, WoS), для яких в цій базі розраховуються імпакт-фактори ("немурзилка" не означає журнал з високим імпакт-фактором, а лише факт включення журналу до бази Web of Science) та цитування статей в яких приймається для розрахунку наукометричних показників інших статей, журналів та авторів.

Зазначимо, що мова в Плані заходів йде виключно про одну наукометричну базу - Web of Science (до речі, у російських чиновників з англійською теж проблеми є - в англійській всі слова в заголовках крім службових пишуться з великої літери). Ніяких Скопусів - вони, мабуть, розібрались, що Scopus практично не висуває вимог до якості журналів. І ніякого РІНЦу, який цілком задовольняє наших чиновників.

В переліку 18 заходів: 12 для зміни принципів звітності, щоб стимулювати публікації в немурзилках, 5 заходів для технічної допомоги у публікаціях (допомога у перекладах та ін.) і 1 (один) захід для підвищення  якості наукових робіт:

Разработка комплекса мер по расширению сотрудничества российских исследователей с их зарубежными коллегами и представителями русскоязычной диаспоры, включая в том числе:
расширение академической мобильности, в том числе молодых ученых;
привлечение ведущих зарубежных специалистов к соруководству диссертациями и рецензированию публикаций, подготовленных к изданию в научных журналах, включенных в международную информационно-аналитическую систему «Web of Science».

Намагання досягти збільшення відсотку публікацій за рахунок вимог і показників може призвести до погіршення якості статей і поганого ставлення редакцій до статей з певної країни (як це вже є щодо деяких країн, що розвиваються). Орієнтація на "перекладацькі центри" замість стимулювання знання англійської теж не сприятиме хорошій якості статей - адекватних наукових перекладачів дуже мало, на вузівську зарплату хороший перекладач не піде. На жаль, жодного заходу для навчання англійській викладачів та науковців вони не планують.

Пропоновані технічні заходи цілком розумні і корисні для штучного накручування кількості публікацій в немурзилках - хоча більшість не має стосунку для власне якості наукової роботи. В принципі добре, що планують таки розібратись і підготувати спеціалістів з користування наукометричними базами і допомоги у цьому науковцям. Серед технічних заходів один реально (не штучно) корисний -

Обеспечение лицензионного доступа на основе подписки
ведущих российских научных организаций и вузов к полнотекстовым международным базам данных по научным статьям и международным информационно-аналитическим системам «Web of Science» и «Scopus».

Серед заходів щодо зміни вимог з врахуванням публікацій в немурзилках -
Включение показателей публикационной активности в перечень требований, предъявляемых к составу лиц, входящих в диссертационные советы.
Якщо це запровадити у нас, переважну більшість дисертаційних рад доведеться закрити.

Динаміка кількості публікацій в немурзилках і наше МОН

Наше МОН може змавпувати лише один аспект - включити публікації у журналах, що індексуються WoS, окремим рядком у звітність, і вимагати якісь цільові значення  і зростання. Все інше потребує реальних грошей яких немає - поки що збираються масштабно скорочувати викладачів.

Поки що діяльність МОН спрямована на зменшення кількості публікацій в немурзилках - збільшення навантаження викладачів, збільшення бюрократичних вимог і часу, потрібного на їхнє виконання, фактична заборона проведення справжніх міжнародних конференцій (які не є піарними заходами вузівського та академічного начальства), фактична заборона відвідання конференцій за рахунок відряджень (тільки за рахунок відпустки чи неформальних домовленостей з начальством про відсутність), обмеження щодо стажувань за кордоном, обмеження щодо поїздок за кордон, звільнення людей, які мають контракти за кордоном (які могли б, не отримуючи зарплату у вузі чи інституті, виконувати якісь роботи разом з викладачами чи співробітниками та публікувати спільні статті в немурзилках). Звісно, публікуватись можна і без конференцій та візитів за кордон, але їхня відсутність точно не сприяє публікаціям.

Ефективні заходи я, звісно, запропонувати можу - навчання з залученням людей, які реально постійно публікуються в відповідних виданнях (а не "спеціалістів", які самі англійської не знають та базами користуватись не вміють, і пишуть статті з неправильною інформацією типу цієї або тих, хто писав статтю для проректора КПІ); жорсткі вимоги та допомога щодо вивчення англійської; забезпечення повного доступу хоча б до журналів основних видавництв, створення сайтів з відповідною інформацією (з форумами та можливістю критики наданої інформації з боку вчених, які в цьому розбираються); радикальне зменшення навантаження викладачів та припинення системи тотальної брехні, у вузах коли викладачі змушені ставити позитивні оцінки недолугим студентам - атмосфера брехні ніяк не сприяє науці; зняття бюрократичних ідіотизмів (див. хоча б список вище).

Думаю, якщо список заходів поставити на обговорення хоча б на найбільш популярних форумах науковців (наприклад, http://www.usw.com.ua та http://scientists.kharkov.ua), буде підготовлений адекватний та кваліфікований документ.

А просто вимога "кількості статей", та ще й з підсумовуванням імпакт-факторів без врахування галузей науки призведе лише до різноманітної фальсифікації, імітації, потоку поганих статей поганою англійською і подальшого погіршення  репутації української науки.

Блогер flying-bear про діяльність з підняття рейтингів і показників

Українська публікація "Оптимізація інституційних структур української науки у процесі інтеграції в світовий інтелектуальний простір" (це стаття на сайті Національного інституту стратегічних досліджень приблизно 2009 року, аналогічних офіційних документів, наскільки мені відомо, не існує, пропоновані заходи не набували офіційного статусу).
"Заходи, спрямовані на подолання проблемиПротягом останніх двох років профільними органами державної влади та Національною академією наук України було вжито низку заходів, спрямованих на поліпшення представленості української науки у провідних міжнародних базах даних наукової інформації. 2009 року Міністерством освіти і науки України та Національною академією наук України було досягнуто стратегічних домовленостей з упорядником бази даних SCOPUS, компанією Elsevier щодо збільшення кількості представлених у базі українських наукових видань. На основі вивчення досвіду функціонування міжнародних реферованих бібліографічних баз даних розпочалася робота з впровадження наукометричних методик у вітчизняний науковий процес.
 2009 року Президією НАН України було ухвалено рішення щодо налагодження на базі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського постійного моніторингу наукового потенціалу на основі показників бази даних SCOPUS.
 Наприкінці 2009 року міжнародні публікації і показники цитування увійшли до переліку вимог до робіт, що представляються на здобуття Державних премій України в галузі науки і техніки та на здобуття щорічних премій Президента України для молодих вчених.
 У грудні 2009 року рішенням колегії Міністерства освіти і науки України показник «Кількість публікацій у наукометричній міжнародній базі даних SCOPUS» був ухвалений як один з показників оцінки результативності наукової та науково-технічної діяльності вищих навчальних закладів.
 «Положення про дослідницький університет», затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 163 від 17 лютого 2010 року, зокрема, регламентує мінімальну кількість наукових робіт (150), яку співробітники університету мають щорічно публікувати у виданнях, що індексуються базами даних Web of Science та (або) Scopus, для надання (підтвердження) статусу дослідницького університету.

Пропозиції 
Разом із реалізацією зазначених вище заходів потрібною є подальша робота для суттєвих зрушень у поступі щодо показників цитування праць українських науковців. Проблема потребує комплексного вирішення, що виходить за межі хоча і необхідних, але не достатніх кроків, пов’язаних з присутністю у міжнародних наукометричних базах.
 Доцільною є, зокрема, інституційна оптимізація, головною складовою якої має стати покладення завдання з координації зусиль, спрямованих на активізацію міжнародної співпраці українських науковців, на єдиний орган, яким може стати Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України. Для забезпечення ефективності цих зусиль також необхідно передбачити цільове фінансування ключових заходів. При цьому варто наголосити, що в інституційному аспекті найважливішим є не так створення чи ліквідація якихось органів, як чітке визначення, розмежування і підпорядкування повноважень виконавців та визначення відповідальних за всю роботу і кожну її ділянку.
 Відповідні заходи мають здійснюватися у постійній тісній взаємодії профільних органів державної влади та наукових і науково-освітніх установ, передусім – Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, Національної академії наук України, галузевих академій наук України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Серед заходів необхідно передбачити:
  • Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації України, Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України за участі Національної академії наук України, галузевих академій наук посилити діяльність із забезпечення доступності результатів роботи українських науковців для міжнародної наукової спільноти, – зокрема, активізувати процес створення нових фахових видань та публікацію у них повнотекстових праць українською і англійською мовами, а також забезпечення вільного доступу до анотацій таких праць в Інтернеті, а до повнотекстових матеріалів – у вільному доступі та/або через провідні міжнародні бази даних наукової інформації;
  • Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації України, науковим та науково-освітнім установам розробити та впровадити заходи, спрямовані на посилення обізнаності науковців з актуальними результатами роботи зарубіжних колег, для чого, зокрема, розробити відповідні вимоги до публікації результатів наукових досліджень у фахових виданнях, а також вимоги до дисертаційних робіт; впровадити заходи заохочення науковців, що публікують свої роботи іноземними мовами, у тому числі – у вітчизняних фахових виданнях;
  • Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації України розробити пропозиції щодо змін до програм вивчення іноземної мови в аспірантурі для забезпечення володіння іноземними мовами українських науковців на рівні, достатньому для самостійного пошуку і ознайомлення з фаховою інформацією, підготовки публікацій та комунікації із зарубіжними колегами і науковими установами;
  • Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України за участі Національної академії наук України і громадських організацій запропонувати дієві механізми розширення автономії українських вищих навчальних закладів та наукових установ у частині спрощення визнання вищої освіти та наукових ступенів (нострифікації відповідних дипломів), отриманих за межами України."

Думка про ефективність заходів з метою збільшення показників
"Научный мир живет по законам моды. При этом большая часть вещей, модных в любой отдельно взятый момент времени, оказывается совершенно бесполезной нереализуемой и никому не нужной ерундой (чего стоят, например, квантовые компьютеры, графеновая электроника и многое многое другое). И это совершенно нормальный научный процесс, который, в основном, и генерирует те самые ссылки и импакт-факторы. Кто-то устанавливает тренд, масса ему следует. Ссылаются на тех, кто устанавливает тренды, масса получает крошки со стола (ну, некоторые из неё, особенно приближенные к гуще событий, получают большие крошки). Так вот проблема РАН в том, что она никаких трендов не устанавливает. В основном мода приходит с Запада и ей, в лучшем случае у нас следуют, а в худшем занимаются вещами из прошлой и позапрошлой моды. Поэтому и мало ссылок. Поэтому, кстати, импорт балласта в виде научной репатриации приведет только к ограниченному по времени эффекту. Сегодняшнюю моду то они с собой привезут, но, будучи балластом, так с ней на всю жизнь и останутся и ситуация принципиально не изменится.

Сила РАН, как огромной национального масштаба _независимой_ организации в том, что она может устанавливать моду, причем свою собственную. Но она не достаточно пользовалась этой возможностью, всегда только плакала в углу... читала западные статьи и плакала... Если же РАН переформатируют и начнут тыкать носом в Запад (под управлением эффективных MBA), то она потеряет свой главный козырь -- независимость от западной моды, возможность идти поперек течения и делать свои (в массе такие-же бесполезные и бессмысленные) вещи. Кстати, именно в таком независимом виде РАН мировой науке и полезна. Если она станет очередным Bolliwood-ом -- мировая наука от этого потеряет."

четвер, 11 квітня 2013 р.

Публікації та новини про науку - квітень 2013

http://life.pravda.com.ua/person/2013/04/9/126015/

Науковець Наталія Шульга: Приклад "проффесора" Януковича знеохочує робити дослідження в Україні

Неоднозначно, але цікаво. Досвід науковця, який повернувся в Україну з Америки, теж цікавий - проблем для таких людей багато, і досвід пані Наталі явно не заохочує інших.  А оцей текст підтримую повністю:
"- Що ви можете порадити молодим українським науковцям, які хочуть серйозно займатися наукою – лишатися в Україні, чи їхати закордон? - Кожній мотивованій людині треба шукати в Україні найкращі лабораторії, осередки, центри, де відбуваються справжні дослідження. У нас їх мало, тому велика конкуренція і попасти туди важко. Якщо не виходить туди потрапити, значить треба виїжджати і реалізовувати себе за кордоном.
Якщо людина мотивована – це вже цінність. Наука – універсальна в усьому світі. Якщо людина зробить відкриття в іншому місці, для світового товариства воно буде все одно ціннісним. Але якщо ви загубите мотивацію, скажете собі: "Нема для тебе шляхів", я вважаю це втратою і трагедією.
Говорити: "Ти тут загинайся, вбивайся, але не їдь" не можна. Кордони відкриті. Люди можуть їхати, дивитися і повертатися. Головне – вірити в свою мрію, не можна дати системі себе ламати!
А завдання для тих, хто тут – творити більше середовищ, куди люди можуть повертатися з новими знаннями і досвідом. Але це завдання не для молодих, вони ще не мають досвіду і зв'язків. Це завдання якраз для корифеїв – тих кому є що передавати. "

http://ua.comments.ua/life/190583-ukrainski-aspiranti-napovnyat.html
Українські аспіранти наповнять кишені російських учених
Журнал "Коментарі" майже правильно оцінив нововведення МОН щодо правил захисту дисертацій. Правда, наші аспіранти збагачуватимуть не російських вчених, а російських аферистів, які у великій мірі втратили внутрішній російський ринок.


Наука в університетах

http://gazeta.dt.ua/science/nauka-v-universitetah-_.html
Володимир Янковий 5 квітня, 20:05

Чергова стаття на тему "Дайте грошей". З грошима, звісно, проблеми, але це не найбільша проблема. Основна проблема для науки в університетах - це величезне навантаження викладачів; система, у якій викладачі змушені систематично брехати (неможливо навчити чомусь студентів, які не вміють додавати дроби і підставляти параметри в формулу, а вигнати теж неможливо); і бюрократичне навантаження - тобто викладачі та керівники змушені писати тонни безглуздих паперів.

http://www.radiosvoboda.org/content/article/24951573.html
Україна на межі втрати статусу наукової держави – експерти

Цікаво, звідки автори взяли наявність якогось статусу? Яка може бути наукова держава, науковці якої не мають доступу до світової наукової літератури?

Концепція законопроекту про Національну академію наук

Посилання є тільки на кеш Гуглу, тому може зникнути.
27 березня 2013 р. Президія НАН України схвалила
Концепцію проекту Закону України «Про Національну академію
наук України» та забезпечення розроблення відповідного
законопроекту.Концепція розроблена робочою грудою, утвореною
розпорядженням Президії НАН України від 4 січня 2012 р. № 1
13. Основу кадрового потенціалу Академії складають її члени
(академіки та члени-кореспонденти), які обираються на конкурсних засадах
Загальними зборами Академії в установленому Статутом Академії порядку
довічно. Передбачається врегулювати Законом особливості трудових
відносин з ними, порядок їх матеріального забезпечення.
Один колега влучно пояснив, чому літніх академіків можна розглядати як "потенціал" - вони потенційно створять багато вільних місць для нових науковців. В наших реаліях без академіків не обійтись - в феодальній системі просто науковці для неосвічених керівників держави авторитету не матимуть, для збереження хоч чогось потрібні люди з традиційними авторитетними званнями, зрозумілими для можновладців. Але "потенціал" - це все ж таки молодь і активно працюючі науковці.

Проект нового статуту НАНУ

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/130410statutNASU.pdf 

Нічого особливо нового там немає, тому коментувати нічого. Можливо, що ідея видати новий статут та прийняти новий закон - слушна, принаймні, ще раз нагадати про наявність НАНУ на засіданні ВР. Наскільки я розумію - єдина суттєва новація це скасування навіть формальних виборів директора інституту колективом - директора буде вибирати відповідне відділення Академії.


Хоч в якомусь рейтингу науковці чесно перемогли

http://forbes.ua/nation/1350832-rejting-samyh-korrumpirovannyh-regionov-ukrainy-versiya-gpu
10 самых крупных взяток, которые вымогали местные чиновники в 2012 году
1. Киев. $11 млн четыре месяца подряд требовали директор Института педагогики Академии педагогических наук Украины и его подчиненный у бизнесмена. За эту сумму чиновники обещали подписать договор аренды государственного имущества в столице (комплекс площадью 2290 квадратных метров). План почти сработал: взяточники успели получить только аванс – $250 000 долларов и 800 000 гривен, но после этого были задержаны.

Викладачів позбавлять можливості займатись наукою взагалі

http://osvita.ua/vnz/news/35171/
Про наказ МОН про необхідність доведення співвідношення між викладачами і студентами до "європейської" норми 1:18. 

39.2. Підготовка нормативно-правових актів щодо приведення у відповідність із європейськими стандартами норм навчального навантаження викладачів вищих навчальних закладів, збільшення показника кількості студентів на одного викладача до 18.
(Наказ МОН від 29.03.2013р. № 390, Додаток 1)
http://www.mon.gov.ua/img/zstored/files/Наказ%20390.rar

В статті за лінком розраховано, що це означає навантаження приблизно 1300 годин на рік - тобто приблизно 30 годин на тиждень. Це все під лозунгом європейського рівня навантаження для викладачів.


Кількість українських вчених, які емігрували за кордон, за рік зросла втричі

Як передає кореспондент УНІАН, про це під час загальних зборів Національної академії наук України (НАНУ) повідомив її президент Борис Патон. “Якщо протягом вже тривалого періоду за кордон емігрувало щороку не більше 10 наших науковців вищої кваліфікації, минулого року таких було вже 29”, - сказав Б.Патон. Він пов’язує це з вкрай недостатнім рівнем фінансування науки, подальшим падінням престижу професії науковця в суспільстві. 
Емігрували лише 29 вчених за рік? Не віриться. Думаю, що Патону не дають реальних цифр і таких набагато більше.
“Водночас наукові установи, відділення академії наук, академія в цілому недостатньо використовують наявні ресурси і можливості для вирішення існуючих кадрових проблем, насамперед для залучення та закріплення в науці талановитої молоді”, - підкреслив Б.Патон. Також президент НАНУ зазначив, що після тривалого періоду стабілізації чисельність наукових працівників за два останні роки зменшилась на 600 чоловік, і зараз становить трохи більше 19 тис., зокрема у 2012 р. Кількість кандидатів наук зменшилась на 0,7%, докторів наук - на 1,4%. 
Кількість кандидатських дисертацій у минулому році, порівняно з 2011, зменшилась з 416 до 371, докторських - з 101 до 88, кількість молодих наукових співробітників скоротилась майже на 2%.
Цифри невеликі, здавалося, що захистів має бути набагато більше. А якщо відняти від цифр Єфремова і аналогів Нелі Штепи, що залишиться?

“Не сприяє підвищенню рівня та якості підготовки та атестації наукових кадрів й заплановане реформування системи вищої освіти. Треба, насамперед, зберегти в основних рисах механізми підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації та систему наукових ступенів, що витримала перевірку часом”, - наголосив Б.Патон.
Щодо "система витримала перевірку часом" - мені здається, що Борис Євгенович занадто оптимістичний. Система якраз не витримала перевірку часом і здебільшого перетворилась на пародію, враховуючи масові захисти чиновників і клоунів, закривання очей на відсталість і плагіат.

вівторок, 26 березня 2013 р.

Науковці і англійська


Тексту далі багато, але це зараз важливіше всіх наукометричних показників і міжнародних наукометричних баз.

Почнемо з фактів

  1. Зараз мовою науки є англійська. Бажаючі можуть пошукати дані про кількість інформації англійською та іншими мовами. Ні, російська не замінить англійську і мовою науки зараз не є.
  2. Інші мови теж корисні, але без англійської займатись наукою неможливо. Навіть чисто гуманітарною. До речі, це явно написано у сучасних українських вимогах до кваліфікаційних робіт - необхідно знати сучасні джерела. Без англійської також неможливо користуватись міжнародними наукометричними базами.
  3. Старше покоління може якось працювати за рахунок інформації та мотивації, здобутих колись (у своїх обмежених рамках і без можливості стратегічного бачення), але молоді треба або вчити англійську до досить хорошого рівня, або шукати іншу сферу діяльності. 
  4. Розумні представники старшого покоління необхідність англійської визнають, стимулюють своїх учнів її вчити, читати літературу та робити огляди для всього наукового колективу.  
  5. Якщо про оцінку наукової діяльності - вимоги - імпакт-фактори пише формальні публікації  (звісно, не блог чи дописи на форумі) людина, яка не знає англійську добре - вірити їй не можна, ця людина не має достатньої інформації і кваліфікації. 
  6. Вивчити англійську можна у будь-якому віці, якщо її вчити. Так, я знаю, що в СРСР і зараз вчили і вчать в основному погано, але це нікого не виправдовує. Підручників, джерел і можливостей мовної практики - повний інтернет. 
  7. Забудьте про допомогу філологів та перекладачів. 90% з них не здатні ні на що взагалі, гонорари тих 0,001% які здатні пристойно перекласти спеціальну статтю, вам не по кишені. Спеціальну літературу може перекладати лише спеціаліст у вузькій галузі, персонаж з дипломом перекладача навіть артиклі правильно не поставить. Редагування перекладу, зробленого середнім викладачем англійської, складніше за переклад з нуля, і масово того ніхто не робитиме. 
  8. Враження іноземців від наших науковців та наукових адміністраторів - сильно дивуються незнанню англійської. Практично в будь-якій країні хороше знання англійської - необхідна кваліфікаційна вимога для науковця, експерта, викладача вузу чи освітнього чи наукового адміністратора. Ректор університету, який не знає англійської, іноземцями сприймається як абсурд.

Мотивація

Основна проблема тих, хто вважає, що займається науковою діяльністю і не знає англійської - відсутність мотивації. Типу якось працювали і далі будемо. Судячи з обговорень наказу №1112, багато людей вважає своє незнання англійської виправданням неможливості хороших публікацій. І мріють про якісь перекладацькі служби за рахунок університетів та державних журналів. Ні, незнання англійської - не виправдання, а обтяжуюча обставина. Так, я знаю, що держава не сприяє, не фінансує і не дає. Але якщо самі науковці не матимуть адекватного рівня - і не даватиме.

Буквально прямо завтра вивчити англійську неможливо - потрібна жорстка вимога і перехідний період. Хоча з комп'ютерами та інтернетом і без вимог та перехідного періоду обійшлось - всі зрозуміли, що науки без цього бути не може, купили, встановили і навчились. Зараз вже дивуються з науковців, які не знають як підійти до комп'ютера і розуміють що аспіранту без елементарного рівня користування комп'ютером робити нічого (хіба що скористатись послугами шахраїв і самому стати шахраєм).

Висновок - треба вчити. Нема часу? Забрати час в телевізора, пива, ігор та соцмереж. Англійська корисна і просто для життя - це доступ до на порядок більшої кількості інформації з повсякденних питань та радикальне покращення позиції на ринку праці, якщо з науки таки доведеться йти. Це - радикальне зменшення залежності від начальства.

Англійська звісно - не гарантія наукової спроможності, а необхідний інструмент.
До постанов про використання міжнародних наукометричних баз ще можна було поговорити про те, що літературознавцям англійська непотрібна. Але тепер - потрібна.

Знаю чимало дуже хороших вчених (або людей, які дуже намагаються ними стати), єдиною (тобто двоєдиною) проблемою яких є незнання англійської та комп'ютерна неграмотність. За відсутності оцих двох складових людина зараз неспроможна сама реально оцінити своє місце у науковому світі (навіть якщо вона займається суто локальними проблемами - для локальних проблем є цілком міжнародні методи). Це явище цілком поширене і описане, наприклад, тут: Ефект Данінга-Крюгера.


Щодо російської - порівняно з українською, наукової інформації реально набагато більше. Аж 2-10% від того, що є англійською. І в українців виникає ілюзія "розширення простору" і зменшення мотивації вчити англійську. Почитайте російські навколонаукові сайтипереконайтесь, що вартісні російські вчені самі публікують свої вартісні статті в основному в міжнародних журналах, і повірте - тих, хто добре виступає англійською на конференціях і публікується в нормальних журналах, вони поважають куди більше, ніж тих хто публікується лише в мурзилках. Якщо ви зорієнтовані на Росію - беріть приклад з просунутої російської наукової молоді і вчіть англійську. СРСР, який мав свій більш-менш повноцінний науковий простір давно закінчився, і повноцінного наукового простору жодною мовою, крім англійської, вже немає.

Навіть північнокорейські вчені пишуть і друкують статті англійською - невже для українських вчених це така непереборна проблема? Життя в Північній Кореї набагато складніше, і доступу до інформації менше.

Англійська як критерій оцінки наукової діяльності

Зараз багато людей намагаються придумати якісь критерії типу імпакт-факторів. Абсолютних критеріїв оцінки наукової діяльності немає і бути не може - можна лише сказати, що якщо виконується певний критерій, є велика ймовірність, що конкретна наукова робота може бути вартісна. Так само, якщо автор роботи, тема якої сильно пов'язана з світовим науковим простором, не знає англійської, робота, скоріше за все, погана.

Наведемо приклад такого шедевру - робота з наукометрії та оцінки наукової діяльності, автор якої посилається лише на російські та українські джерела і англійської явно не знає.

І що ми бачимо? Автор щось пропагує, але сам тими наукометричними базами користуватись не вміє, їхніх правил не знає - бо прочитати сайт WoS сам не може. Читаємо:

"такі надзвичайно рейтингові українські наукові часописи, як “Фізика низьких температур” або “Прикладна механіка”. Такий стан речей, безумовно, популяризує вітчизняні видання, але на західних сайтах вони майже не атрибутовані як українські. Безумовно, “Прикладна механіка” включена до бази WoS, має високий імпакт-фактор, але вже практично не пов’язується з Україною."

На дату подання статті - 3.04.2012 “Прикладна механіка” давно вже була виключена з бази WoS (за переважне самоцитування журналу). І всі українські журнали там асоціюються з Україною (крім "Фізики низьких температур" в англомовному варіанті, де окрема історія). І всі інші твердження в статті в тому ж дусі.

Звісно, смішно ставити якісь вимоги до журналу "Наукові праці МАУП", але це хороша ілюстрація до того, що нема чого писати про міжнародні наукометричні бази і "недосконалість критеріїв оцінки наукових видань в міжнародних наукометричних базах даних", не знаючи англійської і не користуючись відповідними джерелами - нічого вартісного з того не вийде.

В нормальному журналі навіть список літератури був би підставою для відхилення статті без розгляду.

З будь-яких міркувань, якщо хтось колись захоче провести аудит кваліфікації українських науковців - знання англійської може бути найпростішим першим критерієм наукового потенціалу, набагато об'єктивнішим, ніж імпакт-фактори та інші індекси Хірша, які, наприклад, для молоді застосовувати безглуздо. Та й скасувати велику кількість фальшивих вчених звань таким чином дуже просто - людина з вченим ступенем після певної дати не знає англійської - це достатня підстава для позбавлення ступеня, бо в дисертації не могли бути адекватно враховані всі необхідні джерела.


Якщо цієї мотивації мало - прочитайте 
Изучение иностранных языков приводит к росту некоторых участков мозга


Що таке достатній рівень

Якщо ви не шекспірознавець, читати в оригіналі Шекспіра не треба. І детективи з жаргоном Бронксу не треба. 


Потрібно: 
  • читати статті та резюме статей з спеціальності в основному без словника
  • вільно користуватись міжнародними наукометричними базами, сайтами наукових журналів, пошуковими системами
  • готувати і робити доповіді на семінарах та конференціях 
  • розуміти доповіді на конференціях, ставити питання
  • дати собі ради в місті, на вокзалі, в готелі - про ідеальну правильність мови ми не говоримо
  • листуватись з редакціями та колегами
Для негуманітарних спеціальностей за умови докладання певних зусиль - з досвіду численних знайомих - такий рівень досягається максимум за рік. Досвід знайомих сильно після 35 років, які не займались виключно англійською, але мали достатню мотивацію і зрозуміли, що подітись нікуди - треба вчити.

Переклади і перекладачі

За СРСР були хороші перекладачі наукової і науково-популярної літератури - як правило, це були науковці, які хотіли трохи заробити до мізерної зарплати, книжки видавали, гонорари платили. Просто філолог не може правильно перекласти будь-який текст з природничих чи економічних наук. А при зворотньому перекладі наукового тексту англійською ви артиклі правильно не розставите, я вже не кажу про переклад. Не думаю, що варто тут наводити колекцію прикладів. Словники найчастіше застарілі і нерелевантні. Перекладу наукової інформації та інформаційних послуг в радянських масштабах нема і не буде - нема ресурсів і кадрів, а масштаби інформації набагато більші.

Кілька молодих талантів, які чудово перекладають економічні та юридичні тексти, мені траплялись, але науковцю (навіть звичайному академіку) їхні гонорари далеко не по кишені.

Нещодавно в Києві відбувся дуже цікавий захід - лекції, мабуть, найпопулярнішого наукового лектора в світі Роджера Пенроуза. Симпатична перекладачка (дякую за можливість послухати Пенроуза бізнесмену-організатору, і він, мабуть, думав, що знайшов хорошого перекладача) перекладала половину сказаного й те наполовину неправильно - наприклад, Big Bang через раз було "Великий вибух", а через раз "Біг Бен". Молодь періодично падала з сміху, а щодо інших сподіваюсь, що для них цей захід став хорошою агітацією за вивчення англійської. Аналогічна лекція в Польщі без перекладу:  http://www.youtube.com/watch?v=4YYWUIxGdl4
Там після кінця соціалізму була аналогічна ситуація з англійською - але ж вивчили.

Щодо наукового редагування, до мене часто приходять і просять "відредагувати". Щодо книжок відмовляю одразу - півроку на них у мене немає. А щодо статей, наукове редагування з мого досвіду - це повне переписування перекладу з моральними збитками від помилок "перекладача". А вважається, що перекладач переклав, а я так, трошки продивилась. Вузівські викладачі англійської, як правило, англійської нормально не знають, навичками перекладу не володіють взагалі - а інакше чого б вони в тому вузі працювали? Вони можуть трохи поправити граматику, але писати статтю треба самим. Не кажу вже про користування інформаційними сервісами та спілкування з редакціями. Та навіть резюме статей в україномовних журналах писати - скільки можна друкувати ганебні резюме в статтях та авторефератах?


Антимотивація

Багато наукових керівників боїться, що якщо молодь вивчить англійську - вона вся виїде за кордон або піде у бізнес (+ неозвучуване побоювання підвищення наукової самостійності молоді). Тут є два варіанти - або молодь вивчить англійську, або залишки науки перетворяться на провінційний заповідник. А хто хоче виїхати чи піти в бізнес - й так виїде і піде. Але масове знання англійської принаймні підвищить якість тих, хто залишився.

Ще один аргумент - "в СРСР була видатна наука без масової англійської, а приклад Польщі чи Індії нам непотрібний". Видатна наука в СРСР була досягнута за рахунок конкретних факторів, яких нема і не буде. СРСР скінчився, і тих інформаційних та матеріальних ресурсів, які мала наука тоді, немає. І без міжнародного співробітництва ще трохи - і сучасний рівень східноєвропейських країн здаватиметься казкою. Хоча б для забезпечення адекватного рівня освіти викладачі мають знати англійську.


Висновок

Можна поговорити про різні вимоги та різні часові рамки для різних спеціальностей - але, якщо хочете займатись наукою - англійську треба вивчити (не "вчити" - а вивчити). Якщо наведеного вище не досить для мотивації - будь-яка адекватна вузівська адміністрація рано чи пізно, як і практично в усьому світі, зробить знання англійської безумовною кваліфікаційною вимогою для науковців та викладачів. Вважайте, що наказ №1112 - це перший дзвінок.

Я не закликаю прямо зараз звільнити всіх, хто не має адекватного рівня англійської, - але рано чи пізно так і буде. Або дипломи не визнаватимуть навіть всередині країни. 

Лише після забезпечення масового знання англійської в українському науковому середовищі можна починати говорити про світовий рівень і застосування якихось наукометричних критеріїв - без англійської громадськість просто не зрозуміє, що до чого (див. обговорення) і почнеться плач, масова імітація і пристосування.

Англійська - не гарантія світового чи хоча б прийнятного рівня, але необхідний перший крок. А з адекватними етичними стандартами та англійською у нас буде все чудово.

Аналогічна думка історика
Аналогічна думка перекладача

Правда, щодо цього
"І третьою, основною причиною недостатнього рівня знань фахової термінології англійською мовою є катастрофічний брак спеціалізованих (за вузькими галузями застосування) тематичних словників – як англо-українських, так і українсько-англійських"
перекладач сильно помиляється. Якщо не читати англійською статті з спеціальності і не знати, який саме термін вживається в конкретному контексті - ніякий словник не допоможе. Тим більше, що словники вже ніколи не зможуть встигати за розвитком термінології.