Показ дописів із міткою Перспективи науки в Україні. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Перспективи науки в Україні. Показати всі дописи

понеділок, 2 березня 2015 р.

Розвиток і перспективи НАНУ

Максим Стріха про перспективи НАНУ
http://society.lb.ua/science/2013/10/30/236902_nesvyatkovi_notatki_naperedodni.html

Стаття з детальним аналізом перспектив РАН
http://expert.ru/expert/2013/43/chto-ostanetsya-posle-blitskriga/

Что дальше? (А.Вершик)
Не стоит верить тому, что это была просто реформа академий, такие реформы готовятся и проводятся иначе. Фундаментальная наука, не приносящая немедленного дохода, фундаментальное образование, необязательное для карьеры чиновника, нынешней российской власти не нужны. 

http://trv-science.ru/2013/10/22/reforma-ili-novaya-stadiya-borby-za-vyzhivanie/
http://www.polit.ru/article/2013/10/11/vershik_new_movement/

***********************

Нова стаття в Дзеркалі тижня - з дивною назвою "Академія перед вибором"
http://gazeta.dt.ua/science/akademiya-pered-viborom-ami-_.html

Академія вже давно вибрала здоровий консерватизм, і від цього вибору відмовлятись не збирається. В квітні передбачаються нові вибори, але джерела в інститутах говорять, що на президента НАНУ одноголосно висуватимуть Патона.

Як завжди, найцікавіше в статтях з ДТ - це коментарі до них. Додаткові коментарі, як правило, непотрібні, постійні коментатори говорять все.

Petrovich Вчора, 17:26
Уважаемый г-н Игорь Ю.Егоров! От Вас как многолетнего сотрудника Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Добра НАН України (ЦНДПІН НАНУ), автора и соавтора многочисленных науковедческих работ на тему НАНУ, в том числе и по заказу западных фондов и посольств, желательно видеть не только субъективные, непроверяемые эмпирически, пожелания и гипотезы типа «Я думаю, что Академию действительно нужно реформировать достаточно осторожно. И предложенные меры в случае их реализации вполне могут дать положительный эффект». Как осторожно? Каким путем? Сколько столетий и что реформировать? Что имеется в виду под положительным эффектом? Новые научные знания и/или прикладные «инновационные» разработки? Как этот эффект и по каким критериям измерять? Предлагаемые меры могут дать положительный эффект, а могут и не дать. (Неужели Вы считаете, что допуск в Президиум членов-корреспондентов является одной из таких эффективных мер?). Желательно в работах наших науковедов при НАНУ перейти от неполного беззубого описания ситуации в украинской науке к вскрытию коренных причин сложившегося положения. Из этих причин «денег мало» не самая важная. А где анализ институционаальных, исторических, социологических, организационных, образовательных, военно-промышленных, геронтологических, кадровых, земляческих, оценочных, правовых, нравственных, политических, информационных и пр. причин? Замечу, что Вы прибегаете к такой же стратегии защиты современной НАНУ, как и ее бессменные и новые руководители. Приводите немногочисленные примеры состоявшихся в научном отношении отдельных личностей и примеры немногочисленных полученных сотрудниками НАНУ действительно важных результатов. (Удивительно, как это автор и Вы не вспомнили про сварку кровеносных сосудов и про ее действительного изобретателя). Честь и хвала им. Но они играют роль публичного занавеса, прикрывающего хорошо обеспеченное существование на сцене своих не столь успешных коллег по академической касте. Каждый осведомленный в ситуации НАНУ, может назвать по своей специальности гораздо больше академических нулей, чем известных ему достойных ученых. Например, Вы как доктор экономических наук обязаны хорошо знать, кто есть кто в экономических науках СНГ. Если уж вице-президент НАНУ считает, что у Глазьева есть какие-то достижения в области экономической науки (даже согласно РИНЦу мизерные), то это выразительная характеристика и первого и второго. Касательно публикаций в зарубежных рейтинговых журналах. Напомню, что прошло три десятилетия со времен перестройки, когда западный мир открылся не только для путешествий академических бонз в коллективе старших товарищей из АН СССР и в сопровождении сотрудников КГБ, но и для научных командировок и публикаций «рядовых» сотрудников. Большинство таких командировок и публикаций – это личная инициатива их авторов и/или результат сотрудничества с западными учеными и фондами. Слава богу, что хоть с начала перестройки НАНУ утратила бдительный контроль над этим процессом. Хотя ситуация снова начинает «управляться». Шаг за шагом произошел отказ от оплаты зарубежных командировок рядовых сотрудников и сократилось до одного месяца время пребывания за границей с сохранением зарплаты. Сейчас для командировок требуется разрешение на самом высшем бюрократическом уровне. По поводу Вашей последней реплики в защиту тех, «кто действительно отстаивает правду». Очевидно, Вы имели в виду представителей общественных и гуманитарных наук, которые на основе своих глубоких и объективных исследований резали правду-матку в глаза руководству государства о реальном положении в экономике, культуре, праве, конституционной реформе, военном деле, религии и иных сферах их профессионального анализа. Кто именно пострадал с 1991 года и намечаются ли очередные жертвы государственного террора?








































Vitamin 28 лютого, 13:08
Вице-президент НАН Украины академик НАНУ Анатолий ЗАГОРОДНИЙ: "И все же сокращать штат сотрудников придется. Будем выставлять критерии к ученым, и те, кто не справится с требованиями, вынуждены будут искать другую судьбу. И от этого нам никуда не деться. Средств на заработную плату и содержание институтов реально не хватает. Многие институты уже перешли на неполную рабочую неделю, сотрудники мерзнут в неотапливаемых помещениях." Где критерии к академикам НАНУ? Где критерии к директорам институтов, где перешли на неполную рабочую неделю, а сотрудники мерзнут в неотапливаемых помещениях?
Pedagog 28 лютого, 17:30
Ничего нового. Все уже сказано раньше. Анатолий ЗАГОРОДНИЙ, вице-президент Национальной академии наук Украины, директор Института теоретической физики им. Н.Н.Боголюбова НАН Украины, академик НАН Украины: "... наша академия разработала и приняла концепцию развития на 2014-2023 годы. Главное в этой концепции то, что РАДИКАЛЬНЫХ, РЕВОЛЮЦИОННЫХ ИЗМЕНЕНИЙ БЫТЬ НЕ ДОЛЖНО ..." http://trv-science.ru/2014/05/06/nauka-finansiruetsya-po-ostatochnomu-principu/

zzz555 Вчора, 17:00
Интервью удачное хотя бы тем, что оно целиком и полностью передает настроение академического истеблишмента. Я обратил внимание на несколько моментов: 1. Интервью начинается словами : "Украинская наука, в частности, главная научная организация страны — Национальная академия наук Украины...". Разве НАН Украины - научная организация в классическом смысле? Это - типичная бюрократическая организация, которая всего-навсего перераспределяет деньги между научными и псевдонаучными организациями. 2. Далее идут слова: "..., переживает едва ли не самый трудный период. Существенное урезание бюджетных расходов...". То есть, ключевая трудность - нет денег! А ведь в европейских странах подавляющее большинство доходов научных учреждений аккумулируется за счет бизнеса. Украинский бизнес не покупает результатов научной работы украинских ученых? Продавайте эти результаты за рубеж, если сможете продать! 3. Проведение академических выборов проводится с благословения Президента страны. Это демократично? 4. "...мы отстали в популяризации науки и должны наверстывать упущенное...". Я эти заклинания слышу уже лет 15. По факту - НАН Украины остается самой закрытой организацией в стране. Даже правоохранительные ведомства имеют в своем составе мощные пресс-службы, которые почти всегда способны дать комментарий (пусть даже обтекаемый). 5. Академическая коррупция была, есть и будет, потому что до сих пор нет никаких объективных критериев для "назначения" того или иного ученого академиком или член-кором. 6. "Аттестация научных учреждений" - методики нет, а значит - поощряем "своих" и послушных, сокращаем неугодных. 7. Большинство "выдающихся" достижений - коллайдер, галактики, графен и так далее. Наверное, это важно. Особенно если понять написанное может не более десятка человека. А где более "земные" результаты? Новые сорта растений? Новые лекарства? Новые электростанции? Новые виды горючего? Новые методы очистки воды? Новые методы борьбы с коррупцией? Новые средства учета льготников? Новые средства профилактики эпидемий? Новые методы ведения войны? Новые методы противодействия терроризму? Новые строительные технологии? Где результаты, которые нужны реальному налогоплательщику? 8. "Китайцы интересуются также разработками, которые выполняются в наших институтах химического и биологического профиля..." Что это за критерий такой - "интересуются"? Лучше было написать четко - какие научные продукты и по какой цене были проданы в Китай, Японию, США, Россию, Германию и так далее... 9. "По запросу нашего правительства мы передали данные о стоимости академического имущества в Крыму". Если просто предъявить претензию, указав в ней стоимость имущества - это будет означать, что собственник согласен на отказ от собственности в обмен на уплату ущерба. Нужно дать данные не о стоимости имущества, а об упущенной выгоде (пусть даже она будет копеечной). 10. "Хотя рафинированная академическая общественность считает, что от радикальных оценок нужно воздерживаться". Какая общественность? Разве в НАН Украины есть общественный совет? Разве туда приглашают экспертов реальных общественных организаций? Разве там проводятся публичные отчеты?





























пʼятниця, 5 липня 2013 р.

Російська наукова реформа і прогнози для НАНУ

Реформа РАН - вже не плани, а реальність. 
http://ria.ru/infografika/20130930/966799154.html
Незважаючи на косметичні зміни відповідного законопроекту, песимістичні прогнози справдились, тому релевантність коментарів зберігається.

*******************

Коротка суть реформи РАН

Майном та інститутами має управляти державна агенція.
"Неефективні" інститути закрити, непрофільне майно продати-передати-приватизувати.
РАН разом з медичною та сільськогосподарською академіями перетворюються на громадську організацію.

Коротка суть більшості коментів

Академію реформувати треба, але те, що пропонується, спрямоване виключно на розпил грошей і майна.

Інформація з газет та блогів

Глава Минобрнауки: Россия отстает в сфере фундаментальных исследований
"Кто принимал решение о реформе РАН?
В конце концов, вызывает недоумение, почему новая волна критики обрушилась исключительно на министра образования и науки Дмитрия Ливанова, которому приписывают ответственность и за идеологию реформы, и за скрытность ее подготовки, и за молниеносную передачу законопроекта в парламент. Очевидно, что попытка взять РАН через блицкриг (а реформа академий, по большему счету, нацелена именно на то, чтобы передать контроль над Академией правительству) была бы невозможна без согласования с высшим руководством страны, включая, по всей вероятности, не только премьер-министра России Дмитрия Медведева, но и президента Владимира Путина. И Ливанов, известный своим резко критическим отношением к РАН в целом, выступает в данном случае всего лишь как проводник непопулярного решения — хотя судьба академиков решалась на совсем другом этаже власти. Следовательно, дело не в том, что отдельно взятый министр ставит на кон свою карьеру, а в том, что власть в целом демонстрирует неуважение по отношению к научному сообществу России."
Журналу Nature плани реформування теж не сподобались
http://www.nature.com/news/russian-roulette-1.13315

Більше 50 академіків РАН відмовились вступати у нову структуру
http://trv-science.ru/2013/07/02/zayavlyaem-ob-otkaze-vstupit-v-novuyu-ran/

Цікавий прогноз
http://valchess.livejournal.com/156476.html

Путин предложил поправки к закону о реформе РАН
І ще багато депутатів Думи внесли багато поправок
Сумарний результат поправок - нічого не міняти

РАН не будет ликвидирована
"Госдума приняла поправку о сохранении за Российской академией наук статуса государственного бюджетного учреждения и отклонила норму о возможности ликвидации академии"

Трохи історії - стаття Гельфанда і Ліванова 2011 року, де викладені ключові умови успіху реформ
http://expert.ru/expert/2011/38/vernite-dejstvennost-nauke/
 «Необходимо учитывать накопившуюся в научном сообществе колоссальную психологическую усталость от неудачных попыток предыдущих реформ, недоверие к любым правительственным инициативам»

Обговорення можливих протестних акцій
http://leolion-1.livejournal.com/410998.html#comments
"Если вы бы и впрямь их, реформ научной деятельности, хотели, вы бы у нас, у тех, кто сейчас в нашей стране ведет научную, а не хозяйственную деятельность, в ногах валялись и умоляли бы нас, чтобы мы потерпели и не уезжали, чтобы мы остались и не уходили, и обещали бы нам все блага земные, только бы мы согласились терпеть простои и чиновные придирки. Подходили бы, брали каждого за ручку, смотрели каждому в глаза и мамой бы клялись.
А вы где и чем заняты? Вы вообще плевали на нас, как будто нас нет. Вы решили, что нас верхи построят и прогнут. Ребята, вы чего-то упустили из виду. У партии была преемственность поколений вниз через комсомол. А теперь комсомола-то и нет. Поэтому нынешняя рановская пионерия выросла беспризорной, пока верхи хозяйствовали и были заняты собой, и плевать хотела на этот высший эшелон и те правила подчинения и существования, которые там приняты.
Вам просто нечего нам предложить. А память у нас пока хорошая. Мы 27-е июня запомним крепко-накрепко, гораздо лучше, чем хозяйствующие с функциями."
- з різкими відгуками про тих, хто намагався раніше співпрацювати з МОН і виступав за реформи. З того ж ЖЖ про їхній МОН:
"Они даже числа в строку сложить не могут, а туда же - хозяйствовать идут, избавлять от функций и распределять финансовые потоки. Они в финансовом обосновании к федеральному закону арифметические ошибки делают, вы себе представляете, что это будет, если им в руки дать бюджетные академические деньги? Вот поэтому - нет. В какой бы реформе ни нуждалась академия, но эти ее реформировать не должны. Потому что они неучи и бездари, они ничего вообще не могут, кроме как плодить бумагу и класть к себе в карман."

Огляд протестних листів російських молодих вчених
http://www.yras.ru/news/448-2013-07-reakcia-molodyh-uchenyh-ran.html

Антигосударственный шабаш в России
"Гитлер из могилы рукоплещет нынешним вождям, гонителям науки. Он тоже очень не любил этих яйцеголовых учёных, которые считают себя умнее фюреров. Кроме того, он тоже мечтал уничтожить Россию."

Детальний розбір наслідків швидкої реформи
(зокрема, блокування роботи інститутів мінімум на рік)
+ "Самое страшное произойдет, если реализуется запланированный перерыв в работе аспирантуры — молодые люди будут призваны на воинскую службу со всеми вытекающими последствиями."
Явлинський про реформу РАН
Латиніна
КОНЕЦ РОССИЙСКОЙ НАУКИ – 2. СТРАНА БЕЗ БУДУЩЕГО

Десакрализация науки как задача

Російський Форбс
"Ресурсному обществу и экономике ренты наука не нужна.
Здесь она сама превращается в сырьевую отрасль: мозги и знания экспортируются за рубеж, но в отличие от нефти задаром и во благо наших мировых конкурентов. Беда не в формах организации науки, а в ее фатальной невостребованности этой экономикой, в нежелании власти прислушиваться к носителям гуманитарного и социального знания, в искусственном кризисе рациональности, в идеологической ориентации на квазинауку и мракобесие, на петриков от псевдознания и якобы веры."
Міша Вербіцкій про реформу РАН http://lj.rossia.org/~tiphareth/1729434.html?nc=111

Конструктивні пропозиції http://polit.ru/article/2013/07/15/vershik_about_ras/

Цікава дискусія (один з учасників пробує грати роль адвоката диявола)
http://xaxam.livejournal.com/557716.html#comments

Про Северинова який підтримує реформу http://www.polit.ru/article/2013/08/01/ivantchik_about_severinov/
http://www.polit.ru/tag/science_ru/

Сайт одіозний, але стаття від 28.03.2013 показує, що історія з реформуванням РАН почалась не зненацька http://www.nakanune.ru/articles/17613/
Як і годиться "Наканунє", Ліванова звинувачують у прихильності до Заходу.
Відповідне інтерв'ю Ліванова в березні 2013 р. 

Цитата з донецького молодого вченого  http://dr-klm.livejournal.com/145019.html
"Россия всегда была в научном плане отсталой страной. Не самой отсталой, но где-то там среди них. Однако, в советские времена, благодаря "железному занавесу", в общественное сознание был внедрён миф о том, что она якобы передовая. При этом, многие достижения советской науки, которыми принято гордиться -- начиная от ракет и заканчивая ядерным оружием были втихую спионерены на Западе. Советская электроника, компьютеры, автомобили, которые подавались как плоды деятельности советской науки и техники, как правило, было просто плохими копиями западных. Этот обман и тогда бил по самой советской науке, возвышая плагиаторов (за их невероятные, несоизмеримые с затратами достижения) и затрудняя путь тем, кто действительно делал настоящую науку (которую делать таки непросто). И вот теперь, когда "железного занавеса" больше нет, РАН стала заложницей этого старого мифа. Реальная РАН (которая, так же как и раньше, "пасет задних") не выдержала сравнения (по вполне объективным показателям, теперь уже доступным даже обывателю) с мифической РАН, наследницей "самой передовой в мире советской науки". Именно поэтому в общественном сознании оказалось так просто посеять мнение, что РАН работает плохо."
Реформа РАН в історичному контексті
Все уже было, все еще будет Как создать и разрушить научное сообщество. История вопроса

Пафосу забагато, але аргументи корисні
http://www.sovsekretno.ru/articles/id/3731/
http://echo.msk.ru/blog/parseev/1130536-echo/
http://nchudova.livejournal.com/50442.html

Гіпотези щодо зацікавлених сторін реформування
http://nchudova.livejournal.com/49959.html
http://abrod.livejournal.com/349489.html

Юридичні коментарі до реформи
http://kassian.livejournal.com/310106.html#comments

Офіційні декларації російської влади

http://www.scientific.ru/dforum/scilife/1374809170
Президиум ДВО РАН обратился 1 июля к В.В.Путину, Д.А.Медведеву и др.: 
"...Ученые Дальневосточного отделения категорически против скоропалительных решений Правительства... 
Считаем действия Правительства Российской Федерации безответственными, циничными и обреченными на провал. Правительство показало свою несостоятельность в решении вопросов развития научно-технического комплекса страны, замкнув основные проблемы его развития на управлении имуществом Государственных академий наук. Учитывая вышесказанное, мы выдвигаем требование о немедленной отставке Правительства России." 
полный текст - http://febras.ru/images/docs/news/obrashheniy/otkr... 

Пришел ответ из УПРАВЛЕНИя ПРЕЗИДЕНТА РФ: 
"...Целью законопроекта является оптимизация организационно - правовых механизмов управления российской фундаментальной наукой, повышение эффективности фундаментальных и поисковых научных исследований, получение научных результатов мирового уровня и возвращение лидирующих позиций российской науки. 
Законопроект затрагивает сложившуюся в течение длительного периода иерархическую структуру управления РАН, которая характеризуется недостаточной скоординированностью, особенно в части планирования и управления финансовыми потоками и имущественным комплексом. В известной мере это приводит к смещению фактических приоритетов в деятельности РАН в ущерб решению задач обеспечения динамичного развития фундаментальной науки, обновления принципов ее организации в соответствии с современными требованиями. 
Законопроектом предлагается законодательно закрепить участие РАН в решении вопросов государственной научной политики, связанных с координацией фундаментальных и поисковых научных исследований, проводимых в Российской Федерации, экспертным научным обеспечением деятельности органов государственной власти, научно - методическим руководством государственными научными организациями, вузовским сектором науки. Система управления РАН будет лишена несвойственных науке функций. 
Законопроектом сохраняется принцип принадлежности научных учреждений к Российской академии наук, предлагается установить особый порядок назначения Правительством Российской Федерации руководителей научных учреждений с учетом мнения органов управления РАН. 
Финансовое обеспечение деятельности научных учреждений РАН будет осуществляться за счет бюджетных ассигнований, предусмотренных Программой фундаментальных научных исследований государственных академий наук на 2013 - 2020 годы, утвержденной распоряжением Правительства Российской Федерации от 3 декабря 2012 г. No 2237- р. 
В дальнейшем финансирование фундаментальных и поисковых научных исследований в Российской Федерации будет осуществляться за счет средств федерального бюджета в рамках утвержденной Правительством Российской Федерации программы фундаментальных научных исследований в Российской Федерации на долгосрочный период, согласованной всеми заинтересованными участниками данной программы. 
В ходе обсуждения Законопроекта Государственной Думой было отклонено 105 и принято 69 поправок, предложенных, в том числе РАН. 
Министерством образования и наука Российской Федерации планируется разработка проектов нормативных правовых актов, направленных на реализацию Законопроекта, идет формирование соответствующей рабочей группы. 
В целях учета мнения широких кругов научной общественности при подготовке проектов нормативных правовых актов на официальном сайте Министерства образования и наука Российской Федерации в сети Интернет http:// минобрнауки. рф организовано общественное обсуждение деятельности научных институтов в части организации и проведения исследований, системы финансирования научных исследований, особенностей кадровой политики, включая систему организации научных институтов и избрания директоров, использования имущественного комплекса. 
Советник департамента письменных обращений граждан и организаций /подпись/ А. Иванов." 
http://febras.ru/images/docs/news/reforma/591820_o...

Відмінності ситуації у нас і в Росії

В Росії є "імперські амбіції", які включають і науку - у нас жодних амбіцій на державному рівні нема, наука потрібна владі лише як декоративний елемент держави. Тобто як мотив реформ там хоча б декларується бажання підвищити якість фундаментальних досліджень. 

В Росії ще за часів СРСР був пріоритет фундаментальної науки - в АН УРСР пріоритетними були прикладні інститути, з головним Інститутом електрозварювання. А нашій промисловості ніяка наука непотрібна.

В Росії зараз грошей повно (тобто можна щось роздати-пообіцяти), у нас їх нема, на вертолітні майданчики не вистачає.

РАН має конкретний міжнародний авторитет - навіть журнал "Nature", який багато писав про недоліки  пост-радянських академій наук,  засуджує швидку ліквідацію РАН без обговорення. Аналогічні заходи щодо НАНУ зарубіжні вчені навряд чи відзначили б.

В Росії починались обговорення реформ, створювались громадські ради при міністерстві освіти та науки (хоча рішення про реформу було прийнято без обговорення  та інформування навіть президента РАН). Громадськість, особливо члени цих громадських рад, була сильно здивована оголошенням про реформу без обговорення (http://trv-science.ru/132N.pdf). У нас жодних обговорень немає і не планується. Якщо буде раптово оголошено про аналогічну реформу - ніхто не здивується і не вимагатиме обговорень. 

Прогнози щодо долі НАНУ

Очевидно, що бажаючих повністю ліквідувати НАНУ і спрямувати нерухомість і майно у потрібному напрямку є багато. Про ефективність та результати можна поговорити, але ніяких можновладців це не цікавить, а інших ніхто не питає. Стримують цих бажаючих поки що лише особистий авторитет Патона, орієнтація на приклад Росії, де є академія наук, та бажання мати якийсь символ прогресу на рівні культу карго.

Фактична ліквідація РАН та початок перерозподілу її майна буде сигналом і для українських бажаючих скоротити витрати бюджету на науку та подерибанити майно. Але масштабні протести в Росії проти пропонованих швидких реформ (якщо їх підтримає Путін) можуть сильно загальмувати втілення в життя мрій цих бажаючих отримати у власність будівлі НАНУ, навіть незалежно від інших стримуючих факторів, бо ці мрійники за сумісництвом є великими любителями Росії. 

Так що українським вченим варто слідкувати за подіями - якщо в Росії таки буде прийняте рішення про ліквідацію РАН та передачу майна  в управління незрозумілим урядовим структурам - треба починати турбуватись хоча б про збереження своїх наукових результатів та матеріалів десь за межами інституту чи на хмарних носіях (бо одного дня рейдери можуть просто не пустити вчених на робочі місця), та про пошук нової роботи. Це не зовсім фантазії - у 2004 р. знайомі бачили подібну картину біля Інституту цукру на Лютеранській - "охоронці" в чорному не пустили працівників інституту в приміщення навіть забрати свої речі, потім все гамузом кудись вивезли.

Стаття Максима Стріхи в ДТ
"Отже, якщо Росія таки "реформує" РАН, Україна муситиме ще сім разів подумати: а чи потрібно йти цим шляхом? Бо сучасна наука — це надскладна система, яка створюється десятиліттями. Зруйнувати її можна швидко, а відновити "з чистого аркуша" — майже неможливо (це підтверджує досвід Бразилії, Мексики, Ірландії, Туреччини, які вкладають казкові, за українськими мірками, гроші у створення в себе сучасної науки, — але досі не досягли ще й нинішнього українського рівня).P.S. У середу 3 липня Дума більшістю голосів ухвалила урядовий законопроект про систему державних російських академій. Механізм руйнування РАН запущено. А в українських учених залишилося вкрай мало часу для того, аби спробувати переконати владу не нищити нашу науку за російським сценарієм."

Хороший комент на сайті http://www.usw.com.ua
"Реформа, судя по сегодняшним сообщениям, таки оказалась беспроигрышной комбинацией ВВП. Всё изначально было закручено вокруг собственности. Это стратегическая цель и собственность РАН по любому "переформатируют". С участием самого Фортова. Не сейчас так осеню. Не осенью,так в течение трёх обещанных лет. Параллельно имиджевый аспект: подкреплена легенда, что царь добр, а второй участник тандема - он плохой (это бонус царю). При этом расчёт зачинателя реформы строился на том, что тема управления собственностью в определённой мере будет вытеснена борьбой за сохранение и правильное распределение привилегий. Не могу не процитировать фрагмент из обращения ученых УрО РАН к доброму царю: "Нельзя также не отметить, что предлагаемый законопроект сопровождается никак не обоснованным и безнравственным предложением превратить всех членов-корреспондентов трех академий в академиков и соответственно повысить им академические оклады – актом, размывающим и девальвирующим сложившуюся систему академических званий". Всё остальное тоже плохо, но в границах понимания, а это - безнравственно. В общем "Ты пацак, ты пацак и он пацак. А я чатланин, и они чатлане! … Если у меня много кц есть, я имею право носить малиновые штаны, и передо мной и пацак должен два раза приседать, и чатланин ку делать". Расчёт оправдался: в таких вопросах, безусловно, добрый царь уступил:)) Создалась видимость диалога. Как раз это Вы и отметили выше в своём комментарии.
РАН в нынешнем виде - постсоветский атавизм (у нас свой такой же). Ей нужна реформа. Но во всей этой скубне, которую назвали реформой, которая многообещающе начиналась и, похоже, выродилась под нескрываемые вздохи облегчения, во всём этом наука изначально была вторичной."

Аргументи з коментарів, які можуть бути переформульовані на захист НАНУ

1.  "Якщо МОН хоче реформувати НАНУ, хай спочатку забезпечить  адекватний розвиток науки у вузах, повністю підпорядкованих МОН"
http://ksonin.livejournal.com/505054.html
From: vagonskyDate: Июль, 1, 2013 18:16 (UTC)(Ссылка)
"что это за заклинание такое - "РАН неэффективна"? Университеты и НИЦ ещё более неэффективны, а они под крылом у МОН. Так куда министерство лезет тогда, пусть сначала в своих делах порядок наведет/создаст условия для науки лучше, чем в РАН. Всякие мысли, знаете ли, лезут, что диверсия в адрес РАН вызвана желанием убрать это бельмо на глазу, наглядно демонстрирующее собственную некомпетентность. Зато потом можно будет петь песни про то, что нет у народа стимулов к науке или ещё какую-нибудь ерунду - проверить будет уже не на чем."
2.  "НАНУ вижила в роки повного безгрошів'я і хаосу, і не можна ставити для неї умови змагатись з кращими міжнародними центрами без значних вкладень в інфраструктуру"

From: sona_cinema
Date: Июль, 2, 2013 17:48 (UTC)
(Ссылка)
"Скажите, в какой части этой печальной истории виновата РАН? Это РАН выгоняла своих лучших представителей за границу? Это РАН губила виварных мышей? Это РАН старила обрудование и крала у самой себя реактивы? РАН виновата только в том, что она все эти годы мучительно выживала и все-таки выжила. Благодаря чудовищному госудраственному хаосу РАН понесла чудовищные потери. Пущино обязано фактом своего существования сейчас мучительным усилиям академиков и рядовых героев от науки, кормивших мышей собтвенной картошкой и спасавших последнее. Упрекать РАН в неэффективности вссе равно что упрекать ленинградцев, что в блокаду они перестали ходить в театры. Государство методично и беспощадно занималось разрушением РАН в течение как минимум 15 лет. И тем не менее РАН выжила!
Вы занимаетессь экономикой и даже отдаленно не представляете себ, что такое современная биология, физика, фармакология, биохимия - это ведущие отрасли современной мировой науки, которые во все мире дают главные и сумасшедшие результаты. Оновная доля мировых публикаций приходится именно на них. У нас по этим дисциплинам - тишшина. И это не вина РАН! Для восстановления научного потенциала в этих областях требуются колоссальные вложения в инфрастркутуру самого исследовательского процесса - борудование, реактивы, методики. ..... За 15 лет мощных госудраственных усилий все это было уничтожено. Мы же пережили десятидетия методичного развала со стороны гос-ва. Упрекать разрушенную, задавленную РАН в неэффективности это значит одной рукой разрушать, а другой грозить пальцем первой. РАН виновата только в том, что она выжила!"
3. "МОН яке бажає реформ хоче знищити конкурентів і приховати неефективність підпорядкованих йому вузів"
(подібне повторюється часто, не буду наводити всіх цитат)

4. "Розвалити легко, побудувати складно"
"Покажіть приклади успішних реформ у виконанні тих же персонажів"
http://www.gazeta.ru/comments/2013/07/01_a_5403149.shtml
serijwolk | 01:37, четверг, 04.07.2013 "Мне почему-то хочется верить, что этот текст был написан до публикации текста закона. Надеюсь, вы понимаете разницу между реформой и ликвидацией. К тому же, давайте посмотрим на наших реформаторов. У них хоть раз хоть одна "реформа" достигла поставленных изначально благородных целей? Это толпа троечников, не способных к управлению. Вы всё ещё хотите доверить им свою судьбу?"

5. "Адміністратори і чиновники примусять вчених давати позитивні відгуки на псевдовчених та   шкідливі проекти" (здатність МОН до здійснення експертизи вже продемонструвала історія з Слюсарчуком)

6. "Порівняно з станом держави НАНУ працює чудово, і тому її не варто чіпати"
http://prahvessor.livejournal.com/379656.html
smol1 29 червня 2013, 12:46:58 UTC "Именно оставить в прежнем виде и есть оптимальное решение в нынешней ситуации. При всем моем негативном отношении к ситуации в РАН, очевидно, что ситуация в государстве еще хуже. По мин науке это отлично видно."

7. "Метою чиновників є виключно розпил"
ibch | 19:09, среда, 03.07.2013 "Всё, что предлагает Ливанов - только и исключительно для очередного распила, ничего другого чиновничью сволочь не интересует."

Правда, у пошуку аргументів виникає одна проблема. Протестуючі проти реформи російські вчені активно виступають проти конкретних чиновницьких персонажів, чого складно очікувати від наших видатних вчених.

Видно, що реформа РАН дуже хвилює Президію НАНУ - терміново були підготовлені три ґрунтовних огляди преси з цієї тематики -
Інформаційно-аналітичний бюлетень. Додаток до журналу «Україна: події, факти, коментарі» (№ 1, 2013)
Інформаційно-аналітичний бюлетень. Додаток до журналу «Україна: події, факти, коментарі» (№ 2, 2013)
Інформаційно-аналітичний бюлетень. Додаток до журналу «Україна: події, факти, коментарі» (№ 3, 2013)

Випуски № 1, 2 та 3 - тобто до липня потреби готувати будь-які огляди преси не було.

Лист Патона Фортову
Семиноженко про реформу

Ірраціональний прогноз

Ми з колегами якось обговорювали - що може врятувати НАНУ від ліквідації в умовах нестачі грошей на власні потреби влади та бажання захапати нерухомість. Не придумали. Тепер, схоже, варіант, який призведе до порятунку НАНУ вимальовується - якщо після протестів щодо пропонованої реформи РАН Путін на білому коні милостиво залишить в Росії все як було. Після такого повороту навіть після зникнення  внутрішніх стримуючих факторів у наших можновладців рука не підніметься розганяти-віднімати....

Але повторю рекомендацію - якщо в Росії таки створять "агенцію" і оголосять про початок розгрому реформ - треба негайно почати турбуватись про збереження своїх результатів та цінного власного майна - в стінах інститутів НАНУ їм загрожуватиме небезпека.

Чи потрібні реформи

Так, потрібні. Але для початку треба усвідомити і сформулювати цілі тих реформ. І забезпечити адекватні ресурси для досягнення цілей. Але це настільки нереально, що писати про подальші потрібні кроки сенсу немає.

Наприклад, "переведення"  науки в університети з навантаженням 1300 годин на викладача і бюрократичними маразмами - це не реформа, а  знищення залишків науки і освіти.


ОПАСНЫЙ РИКОШЕТ. РЕФОРМИРОВАНИЕ РАН, СКОРЕЕ ВСЕГО, УДАРИТ И ПО НАН УКРАИНЫ http://www.poisknews.ru/theme/ran/6610/


Стаття про реформування АН Білорусі - схоже, що Лукашенко хоче її ліквідувати
http://csl.bas-net.by/press-nan/2013/04/23_yaki_les_chakae_belaruskuy_navuku.pdf

Реформа Казахстанской академии наук
Владимир Вернадский и реформа Академии наук

середа, 17 квітня 2013 р.

"Європейське" навантаження для викладачів



http://osvita.ua/vnz/news/35171/
Про наказ МОН про необхідність доведення співвідношення між викладачами і студентами до "європейської" норми 1:18. 

Наведемо документ - це таки не чутки, а реальний проект наказу.

39.2. Підготовка нормативно-правових актів щодо приведення у відповідність із європейськими стандартами норм навчального навантаження викладачів вищих навчальних закладів, збільшення показника кількості студентів на одного викладача до 18.
(Наказ МОН від 29.03.2013р. № 390, Додаток 1)
http://www.mon.gov.ua/img/zstored/files/Наказ%20390.rar


Чомусь чергове погіршення умов та якості праці, та збільшення нормативного навантаження подається під лозунгом "європейських стандартів" - мабуть, вважається що викладачі і студенти зовсім дурні і не знають про навантаження в інших країнах. Традиція обгрунтовувати бюрократичні маразми якимись "європейськими" чи "світовими" стандартами була широко розвинута під час впровадження "болонського процесу" (який ніякий не болонський - справжній болонський процес спрямований на підвищення мобільності студентів та випускників). З знову ж таки формуванням негативного ставлення до всього "європейського" (наша нинішня система ніяка не болонська і не європейська) і ностальгії за "радянською" освітою.

Взагалі - порівнювати співвідношення студентів та викладачів у нас і в нормальних західних вузах (свої МАУПи там теж є, і ми не про них) без певної корекції безглуздо -
з нашої кількості викладачів потрібно відняти кількість викладачів всілякої фізкультури, іноземних мов (крім тих, які викладають на відповідних філологічних факультетах), поділити на 5 кількість викладачів різних політологій-етик-естетик в негуманітарних вузах і зменшити відсотків на 30 кількість викладачів релевантних загальноосвітніх та спеціальних предметів  (у західних університетів багато робіт які у нас виконують викладачі роблять цілком інші спеціальні люди).

В нормальному університеті викладачі не займаються поселенням в гуртожиток, суботниками-прибираннями-техніками безпеки-збиранням грошей на методички-збиранням письмових робіт-адмініструванням мереж-профорієнтацією-рекламою вузу і ще безліччю звичайних видів діяльності українського викладача.

Якщо використовувати коректні цифри вже зараз - співвідношення кількості релевантних викладачів до кількості студентів  буде не офіційні 1:10, а щось близьке до 1:30.

Ну й з міністерської фантазії  1:18 вираховується норма навантаження - 1300 годин на рік, 30 горлових годин на тиждень замість європейської 10 для асистента і 2-4 для професора.
Нинішнє навантаження вже є надмірним і не залишає часу для підготовки до занять, адекватної наукової роботи (а не імітаційних статей) і особистісного розвитку викладача - на фоні  малих зарплат і неможливості зберігати час шляхом витрати додаткових грошей. Пропозиція взагалі нагадує анекдот про негодовану кобилу, яка зовсім була вже звикла, але здохла.

Ну й традиції скорочень у нас такі, що найкращих "підуть", або вони самі втечуть від нереального навантаження, а залишаться ті, кому подітись нікуди і хто готовий халтурити (добре працювати з таким навантаженням неможливо).

Якщо сильно хочеться зекономити гроші - треба провести чесне незалежне тестування студентів на здатність до сприйняття знань та знання шкільної програми з мов-математики-природознавства хоча б на рівні 5 класу. Від половини  до двох третин студентів можна буде безболісно для підготовки спеціалістів скоротити. З тих скорочених все одно вийшли б лише персонажі з папірцями про вищу освіту. Ну й скоротити нерелевантні предмети (етики-естетики-політології разом з фізкультурою за заліки з якої все одно більшість студентів платить). Спорткомплекси мають бути надані для добровільних спортивних занять та змагань бажаючих студентів та викладачів (за справжніми, а не фантазійними європейськими стандартами). Для збільшення співвідношення - припиняємо враховувати викладачів нерелевантних предметів і наймаємо відповідну кількість технічного персоналу для всіх робіт, які не є власне науковою роботою і викладанням.

Звісно, якщо університети - лише місце для соціалізації молоді, навчання пристосування, "вирішення питань" і давання хабарів - тоді все в порядку, нововведення витиснуть з вузів залишки хороших викладачів і справжні цілі системи освіти будуть досягнуті.

Знову ж - дивимось не на декларовані цілі, а на результати впроваджуваних і пропонованих заходів, які й відображають реальні, а не фіктивні цілі. 1:18 і навантаження 1300 годин показують, що реальні цілі тих хто таке впроваджує - погіршення якості освіти, витиснення з системи освіти добросовісних адекватних викладачів, економія коштів на досягнення реальних цілей системи освіти ("соціалізація" для нашого квазіфеодального суспільства, зменшення безробіття молоді за рахунок їхніх батьків, отримання тіньових та легальних надходжень з системи освіти).

Ну й прикол про "європейськість норм" демонструє додаткову мету - формування негативного ставлення до всього "європейського". Алгоритм простий - беремо довільний непопулярний захід, називаємо його "європейським" - готово, в свідомості більшості громадян "європейське=погане".


Ректор КМА про це "покращення"

Профспілки протестують проти підвищення інтенсивності експлуатації викладачів

Якщо МОН хоче якісь невигадані, а справжні європейські норми - хай зробить, наприклад, європейські зарплати для викладачів (див. дані Звіту про порівняння заробітної плати викладачів в європейських країнах). Джерело лінку - форум Майдан-Освіта.

Статті по темі
Максим Стріха. Над чиїми головами занесено сокиру?
Як Президент запланував масове скорочення викладачів

Табачник вже відмазується від планів масового звільнення викладачів
Правда, пояснення схожі на запрошення ректорів до лобіювання прийнятних цифр для їхніх навчальних закладів. А можна нововведення видавати одразу з поясненнями, обгрунтуваннями і розрахунками? І хто б там взяв в той МОН хоч одну нормальну людину, яка вміє писати нормативні акти так, щоб було зрозуміло, що заплановано, що мається на увазі і не лякати людей...
За останні півроку це вже третій випадок, коли вони видають щось незрозуміле і народ масово жахається:
1. Наказ №1112 - який виконати неможливо і нічого не зрозуміло - відстрочили. Думаю, що скасують.
2. Зміни до нормативних документів щодо "12 публікацій для кандидатів" - насправді це тільки для тих, хто захищається за монографією, але написано так, що це не зрозуміло одразу.
3. План європейського покращення "1:18".

За європейськими стандартами авторів таких документів треба карати - за нанесення значної шкоди здоров'ю десятків тисяч людей.


http://life.pravda.com.ua/columns/2013/04/25/127633/

Росія - рух від 1:10 до 1:12 називається пресою "Университетский погром"

Аналіз існуючого навантаження в різних університетах і перспективи з пропозиціями МОН
http://education-ua.org/ru/articles/116-reforma-navchalnogo-navantazhennya

вівторок, 16 квітня 2013 р.

Російський план заходів щодо публікацій в немурзилках та можливі заходи МОН України

Проект заходів для підвищення частки російських вчених у публікаціях Web of Science

Документ "Комплекс мероприятий, направленных на увеличение к 2015 году доли публикаций российских исследователей в общем количестве публикаций в мировых научных журналах, индексируемых в базе данных «Сеть науки» (Web of science) до 2,44%"

Лінк запозичений з www.usw.com.ua/forum

"Немурзилки" - журнали, які наукова громадськість не відносить до категорії мурзилок, тобто журнали, які індексуються наукометричною базою  ISI Thompson Reuter (Web of Science, WoS), для яких в цій базі розраховуються імпакт-фактори ("немурзилка" не означає журнал з високим імпакт-фактором, а лише факт включення журналу до бази Web of Science) та цитування статей в яких приймається для розрахунку наукометричних показників інших статей, журналів та авторів.

Зазначимо, що мова в Плані заходів йде виключно про одну наукометричну базу - Web of Science (до речі, у російських чиновників з англійською теж проблеми є - в англійській всі слова в заголовках крім службових пишуться з великої літери). Ніяких Скопусів - вони, мабуть, розібрались, що Scopus практично не висуває вимог до якості журналів. І ніякого РІНЦу, який цілком задовольняє наших чиновників.

В переліку 18 заходів: 12 для зміни принципів звітності, щоб стимулювати публікації в немурзилках, 5 заходів для технічної допомоги у публікаціях (допомога у перекладах та ін.) і 1 (один) захід для підвищення  якості наукових робіт:

Разработка комплекса мер по расширению сотрудничества российских исследователей с их зарубежными коллегами и представителями русскоязычной диаспоры, включая в том числе:
расширение академической мобильности, в том числе молодых ученых;
привлечение ведущих зарубежных специалистов к соруководству диссертациями и рецензированию публикаций, подготовленных к изданию в научных журналах, включенных в международную информационно-аналитическую систему «Web of Science».

Намагання досягти збільшення відсотку публікацій за рахунок вимог і показників може призвести до погіршення якості статей і поганого ставлення редакцій до статей з певної країни (як це вже є щодо деяких країн, що розвиваються). Орієнтація на "перекладацькі центри" замість стимулювання знання англійської теж не сприятиме хорошій якості статей - адекватних наукових перекладачів дуже мало, на вузівську зарплату хороший перекладач не піде. На жаль, жодного заходу для навчання англійській викладачів та науковців вони не планують.

Пропоновані технічні заходи цілком розумні і корисні для штучного накручування кількості публікацій в немурзилках - хоча більшість не має стосунку для власне якості наукової роботи. В принципі добре, що планують таки розібратись і підготувати спеціалістів з користування наукометричними базами і допомоги у цьому науковцям. Серед технічних заходів один реально (не штучно) корисний -

Обеспечение лицензионного доступа на основе подписки
ведущих российских научных организаций и вузов к полнотекстовым международным базам данных по научным статьям и международным информационно-аналитическим системам «Web of Science» и «Scopus».

Серед заходів щодо зміни вимог з врахуванням публікацій в немурзилках -
Включение показателей публикационной активности в перечень требований, предъявляемых к составу лиц, входящих в диссертационные советы.
Якщо це запровадити у нас, переважну більшість дисертаційних рад доведеться закрити.

Динаміка кількості публікацій в немурзилках і наше МОН

Наше МОН може змавпувати лише один аспект - включити публікації у журналах, що індексуються WoS, окремим рядком у звітність, і вимагати якісь цільові значення  і зростання. Все інше потребує реальних грошей яких немає - поки що збираються масштабно скорочувати викладачів.

Поки що діяльність МОН спрямована на зменшення кількості публікацій в немурзилках - збільшення навантаження викладачів, збільшення бюрократичних вимог і часу, потрібного на їхнє виконання, фактична заборона проведення справжніх міжнародних конференцій (які не є піарними заходами вузівського та академічного начальства), фактична заборона відвідання конференцій за рахунок відряджень (тільки за рахунок відпустки чи неформальних домовленостей з начальством про відсутність), обмеження щодо стажувань за кордоном, обмеження щодо поїздок за кордон, звільнення людей, які мають контракти за кордоном (які могли б, не отримуючи зарплату у вузі чи інституті, виконувати якісь роботи разом з викладачами чи співробітниками та публікувати спільні статті в немурзилках). Звісно, публікуватись можна і без конференцій та візитів за кордон, але їхня відсутність точно не сприяє публікаціям.

Ефективні заходи я, звісно, запропонувати можу - навчання з залученням людей, які реально постійно публікуються в відповідних виданнях (а не "спеціалістів", які самі англійської не знають та базами користуватись не вміють, і пишуть статті з неправильною інформацією типу цієї або тих, хто писав статтю для проректора КПІ); жорсткі вимоги та допомога щодо вивчення англійської; забезпечення повного доступу хоча б до журналів основних видавництв, створення сайтів з відповідною інформацією (з форумами та можливістю критики наданої інформації з боку вчених, які в цьому розбираються); радикальне зменшення навантаження викладачів та припинення системи тотальної брехні, у вузах коли викладачі змушені ставити позитивні оцінки недолугим студентам - атмосфера брехні ніяк не сприяє науці; зняття бюрократичних ідіотизмів (див. хоча б список вище).

Думаю, якщо список заходів поставити на обговорення хоча б на найбільш популярних форумах науковців (наприклад, http://www.usw.com.ua та http://scientists.kharkov.ua), буде підготовлений адекватний та кваліфікований документ.

А просто вимога "кількості статей", та ще й з підсумовуванням імпакт-факторів без врахування галузей науки призведе лише до різноманітної фальсифікації, імітації, потоку поганих статей поганою англійською і подальшого погіршення  репутації української науки.

Блогер flying-bear про діяльність з підняття рейтингів і показників

Українська публікація "Оптимізація інституційних структур української науки у процесі інтеграції в світовий інтелектуальний простір" (це стаття на сайті Національного інституту стратегічних досліджень приблизно 2009 року, аналогічних офіційних документів, наскільки мені відомо, не існує, пропоновані заходи не набували офіційного статусу).
"Заходи, спрямовані на подолання проблемиПротягом останніх двох років профільними органами державної влади та Національною академією наук України було вжито низку заходів, спрямованих на поліпшення представленості української науки у провідних міжнародних базах даних наукової інформації. 2009 року Міністерством освіти і науки України та Національною академією наук України було досягнуто стратегічних домовленостей з упорядником бази даних SCOPUS, компанією Elsevier щодо збільшення кількості представлених у базі українських наукових видань. На основі вивчення досвіду функціонування міжнародних реферованих бібліографічних баз даних розпочалася робота з впровадження наукометричних методик у вітчизняний науковий процес.
 2009 року Президією НАН України було ухвалено рішення щодо налагодження на базі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського постійного моніторингу наукового потенціалу на основі показників бази даних SCOPUS.
 Наприкінці 2009 року міжнародні публікації і показники цитування увійшли до переліку вимог до робіт, що представляються на здобуття Державних премій України в галузі науки і техніки та на здобуття щорічних премій Президента України для молодих вчених.
 У грудні 2009 року рішенням колегії Міністерства освіти і науки України показник «Кількість публікацій у наукометричній міжнародній базі даних SCOPUS» був ухвалений як один з показників оцінки результативності наукової та науково-технічної діяльності вищих навчальних закладів.
 «Положення про дослідницький університет», затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 163 від 17 лютого 2010 року, зокрема, регламентує мінімальну кількість наукових робіт (150), яку співробітники університету мають щорічно публікувати у виданнях, що індексуються базами даних Web of Science та (або) Scopus, для надання (підтвердження) статусу дослідницького університету.

Пропозиції 
Разом із реалізацією зазначених вище заходів потрібною є подальша робота для суттєвих зрушень у поступі щодо показників цитування праць українських науковців. Проблема потребує комплексного вирішення, що виходить за межі хоча і необхідних, але не достатніх кроків, пов’язаних з присутністю у міжнародних наукометричних базах.
 Доцільною є, зокрема, інституційна оптимізація, головною складовою якої має стати покладення завдання з координації зусиль, спрямованих на активізацію міжнародної співпраці українських науковців, на єдиний орган, яким може стати Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України. Для забезпечення ефективності цих зусиль також необхідно передбачити цільове фінансування ключових заходів. При цьому варто наголосити, що в інституційному аспекті найважливішим є не так створення чи ліквідація якихось органів, як чітке визначення, розмежування і підпорядкування повноважень виконавців та визначення відповідальних за всю роботу і кожну її ділянку.
 Відповідні заходи мають здійснюватися у постійній тісній взаємодії профільних органів державної влади та наукових і науково-освітніх установ, передусім – Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, Національної академії наук України, галузевих академій наук України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Серед заходів необхідно передбачити:
  • Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації України, Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України за участі Національної академії наук України, галузевих академій наук посилити діяльність із забезпечення доступності результатів роботи українських науковців для міжнародної наукової спільноти, – зокрема, активізувати процес створення нових фахових видань та публікацію у них повнотекстових праць українською і англійською мовами, а також забезпечення вільного доступу до анотацій таких праць в Інтернеті, а до повнотекстових матеріалів – у вільному доступі та/або через провідні міжнародні бази даних наукової інформації;
  • Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації України, науковим та науково-освітнім установам розробити та впровадити заходи, спрямовані на посилення обізнаності науковців з актуальними результатами роботи зарубіжних колег, для чого, зокрема, розробити відповідні вимоги до публікації результатів наукових досліджень у фахових виданнях, а також вимоги до дисертаційних робіт; впровадити заходи заохочення науковців, що публікують свої роботи іноземними мовами, у тому числі – у вітчизняних фахових виданнях;
  • Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації України розробити пропозиції щодо змін до програм вивчення іноземної мови в аспірантурі для забезпечення володіння іноземними мовами українських науковців на рівні, достатньому для самостійного пошуку і ознайомлення з фаховою інформацією, підготовки публікацій та комунікації із зарубіжними колегами і науковими установами;
  • Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України за участі Національної академії наук України і громадських організацій запропонувати дієві механізми розширення автономії українських вищих навчальних закладів та наукових установ у частині спрощення визнання вищої освіти та наукових ступенів (нострифікації відповідних дипломів), отриманих за межами України."

Думка про ефективність заходів з метою збільшення показників
"Научный мир живет по законам моды. При этом большая часть вещей, модных в любой отдельно взятый момент времени, оказывается совершенно бесполезной нереализуемой и никому не нужной ерундой (чего стоят, например, квантовые компьютеры, графеновая электроника и многое многое другое). И это совершенно нормальный научный процесс, который, в основном, и генерирует те самые ссылки и импакт-факторы. Кто-то устанавливает тренд, масса ему следует. Ссылаются на тех, кто устанавливает тренды, масса получает крошки со стола (ну, некоторые из неё, особенно приближенные к гуще событий, получают большие крошки). Так вот проблема РАН в том, что она никаких трендов не устанавливает. В основном мода приходит с Запада и ей, в лучшем случае у нас следуют, а в худшем занимаются вещами из прошлой и позапрошлой моды. Поэтому и мало ссылок. Поэтому, кстати, импорт балласта в виде научной репатриации приведет только к ограниченному по времени эффекту. Сегодняшнюю моду то они с собой привезут, но, будучи балластом, так с ней на всю жизнь и останутся и ситуация принципиально не изменится.

Сила РАН, как огромной национального масштаба _независимой_ организации в том, что она может устанавливать моду, причем свою собственную. Но она не достаточно пользовалась этой возможностью, всегда только плакала в углу... читала западные статьи и плакала... Если же РАН переформатируют и начнут тыкать носом в Запад (под управлением эффективных MBA), то она потеряет свой главный козырь -- независимость от западной моды, возможность идти поперек течения и делать свои (в массе такие-же бесполезные и бессмысленные) вещи. Кстати, именно в таком независимом виде РАН мировой науке и полезна. Если она станет очередным Bolliwood-ом -- мировая наука от этого потеряет."

четвер, 11 квітня 2013 р.

Публікації та новини про науку - квітень 2013

http://life.pravda.com.ua/person/2013/04/9/126015/

Науковець Наталія Шульга: Приклад "проффесора" Януковича знеохочує робити дослідження в Україні

Неоднозначно, але цікаво. Досвід науковця, який повернувся в Україну з Америки, теж цікавий - проблем для таких людей багато, і досвід пані Наталі явно не заохочує інших.  А оцей текст підтримую повністю:
"- Що ви можете порадити молодим українським науковцям, які хочуть серйозно займатися наукою – лишатися в Україні, чи їхати закордон? - Кожній мотивованій людині треба шукати в Україні найкращі лабораторії, осередки, центри, де відбуваються справжні дослідження. У нас їх мало, тому велика конкуренція і попасти туди важко. Якщо не виходить туди потрапити, значить треба виїжджати і реалізовувати себе за кордоном.
Якщо людина мотивована – це вже цінність. Наука – універсальна в усьому світі. Якщо людина зробить відкриття в іншому місці, для світового товариства воно буде все одно ціннісним. Але якщо ви загубите мотивацію, скажете собі: "Нема для тебе шляхів", я вважаю це втратою і трагедією.
Говорити: "Ти тут загинайся, вбивайся, але не їдь" не можна. Кордони відкриті. Люди можуть їхати, дивитися і повертатися. Головне – вірити в свою мрію, не можна дати системі себе ламати!
А завдання для тих, хто тут – творити більше середовищ, куди люди можуть повертатися з новими знаннями і досвідом. Але це завдання не для молодих, вони ще не мають досвіду і зв'язків. Це завдання якраз для корифеїв – тих кому є що передавати. "

http://ua.comments.ua/life/190583-ukrainski-aspiranti-napovnyat.html
Українські аспіранти наповнять кишені російських учених
Журнал "Коментарі" майже правильно оцінив нововведення МОН щодо правил захисту дисертацій. Правда, наші аспіранти збагачуватимуть не російських вчених, а російських аферистів, які у великій мірі втратили внутрішній російський ринок.


Наука в університетах

http://gazeta.dt.ua/science/nauka-v-universitetah-_.html
Володимир Янковий 5 квітня, 20:05

Чергова стаття на тему "Дайте грошей". З грошима, звісно, проблеми, але це не найбільша проблема. Основна проблема для науки в університетах - це величезне навантаження викладачів; система, у якій викладачі змушені систематично брехати (неможливо навчити чомусь студентів, які не вміють додавати дроби і підставляти параметри в формулу, а вигнати теж неможливо); і бюрократичне навантаження - тобто викладачі та керівники змушені писати тонни безглуздих паперів.

http://www.radiosvoboda.org/content/article/24951573.html
Україна на межі втрати статусу наукової держави – експерти

Цікаво, звідки автори взяли наявність якогось статусу? Яка може бути наукова держава, науковці якої не мають доступу до світової наукової літератури?

Концепція законопроекту про Національну академію наук

Посилання є тільки на кеш Гуглу, тому може зникнути.
27 березня 2013 р. Президія НАН України схвалила
Концепцію проекту Закону України «Про Національну академію
наук України» та забезпечення розроблення відповідного
законопроекту.Концепція розроблена робочою грудою, утвореною
розпорядженням Президії НАН України від 4 січня 2012 р. № 1
13. Основу кадрового потенціалу Академії складають її члени
(академіки та члени-кореспонденти), які обираються на конкурсних засадах
Загальними зборами Академії в установленому Статутом Академії порядку
довічно. Передбачається врегулювати Законом особливості трудових
відносин з ними, порядок їх матеріального забезпечення.
Один колега влучно пояснив, чому літніх академіків можна розглядати як "потенціал" - вони потенційно створять багато вільних місць для нових науковців. В наших реаліях без академіків не обійтись - в феодальній системі просто науковці для неосвічених керівників держави авторитету не матимуть, для збереження хоч чогось потрібні люди з традиційними авторитетними званнями, зрозумілими для можновладців. Але "потенціал" - це все ж таки молодь і активно працюючі науковці.

Проект нового статуту НАНУ

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/130410statutNASU.pdf 

Нічого особливо нового там немає, тому коментувати нічого. Можливо, що ідея видати новий статут та прийняти новий закон - слушна, принаймні, ще раз нагадати про наявність НАНУ на засіданні ВР. Наскільки я розумію - єдина суттєва новація це скасування навіть формальних виборів директора інституту колективом - директора буде вибирати відповідне відділення Академії.


Хоч в якомусь рейтингу науковці чесно перемогли

http://forbes.ua/nation/1350832-rejting-samyh-korrumpirovannyh-regionov-ukrainy-versiya-gpu
10 самых крупных взяток, которые вымогали местные чиновники в 2012 году
1. Киев. $11 млн четыре месяца подряд требовали директор Института педагогики Академии педагогических наук Украины и его подчиненный у бизнесмена. За эту сумму чиновники обещали подписать договор аренды государственного имущества в столице (комплекс площадью 2290 квадратных метров). План почти сработал: взяточники успели получить только аванс – $250 000 долларов и 800 000 гривен, но после этого были задержаны.

Викладачів позбавлять можливості займатись наукою взагалі

http://osvita.ua/vnz/news/35171/
Про наказ МОН про необхідність доведення співвідношення між викладачами і студентами до "європейської" норми 1:18. 

39.2. Підготовка нормативно-правових актів щодо приведення у відповідність із європейськими стандартами норм навчального навантаження викладачів вищих навчальних закладів, збільшення показника кількості студентів на одного викладача до 18.
(Наказ МОН від 29.03.2013р. № 390, Додаток 1)
http://www.mon.gov.ua/img/zstored/files/Наказ%20390.rar

В статті за лінком розраховано, що це означає навантаження приблизно 1300 годин на рік - тобто приблизно 30 годин на тиждень. Це все під лозунгом європейського рівня навантаження для викладачів.


Кількість українських вчених, які емігрували за кордон, за рік зросла втричі

Як передає кореспондент УНІАН, про це під час загальних зборів Національної академії наук України (НАНУ) повідомив її президент Борис Патон. “Якщо протягом вже тривалого періоду за кордон емігрувало щороку не більше 10 наших науковців вищої кваліфікації, минулого року таких було вже 29”, - сказав Б.Патон. Він пов’язує це з вкрай недостатнім рівнем фінансування науки, подальшим падінням престижу професії науковця в суспільстві. 
Емігрували лише 29 вчених за рік? Не віриться. Думаю, що Патону не дають реальних цифр і таких набагато більше.
“Водночас наукові установи, відділення академії наук, академія в цілому недостатньо використовують наявні ресурси і можливості для вирішення існуючих кадрових проблем, насамперед для залучення та закріплення в науці талановитої молоді”, - підкреслив Б.Патон. Також президент НАНУ зазначив, що після тривалого періоду стабілізації чисельність наукових працівників за два останні роки зменшилась на 600 чоловік, і зараз становить трохи більше 19 тис., зокрема у 2012 р. Кількість кандидатів наук зменшилась на 0,7%, докторів наук - на 1,4%. 
Кількість кандидатських дисертацій у минулому році, порівняно з 2011, зменшилась з 416 до 371, докторських - з 101 до 88, кількість молодих наукових співробітників скоротилась майже на 2%.
Цифри невеликі, здавалося, що захистів має бути набагато більше. А якщо відняти від цифр Єфремова і аналогів Нелі Штепи, що залишиться?

“Не сприяє підвищенню рівня та якості підготовки та атестації наукових кадрів й заплановане реформування системи вищої освіти. Треба, насамперед, зберегти в основних рисах механізми підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації та систему наукових ступенів, що витримала перевірку часом”, - наголосив Б.Патон.
Щодо "система витримала перевірку часом" - мені здається, що Борис Євгенович занадто оптимістичний. Система якраз не витримала перевірку часом і здебільшого перетворилась на пародію, враховуючи масові захисти чиновників і клоунів, закривання очей на відсталість і плагіат.

неділя, 24 березня 2013 р.

Нова хвиля агітації за імпакт-фактори як критерій істини

Андрій Гусак. Університетська наука в країні уявних величин

"Якщо ми хочемо стати нормальною країною, то повинні відмовитися від вітчизняних критеріїв оцінки наукового рівня вишів, академічних інститутів чи окремих науковців і перейти ВИКЛЮЧНО НА МІЖНАРОДНІ КРИТЕРІЇ. Вважаю, що критерієм НАУКОВОГО рівня університету повинна бути не кількість спецрад і навіть не кількість докторів і кандидатів наук, а виключно НЕЗАЛЕЖНА МІЖНАРОДНА оцінка наукового продукту. Для природничих фундаментальних і гуманітарних наук — це індекс цитування (сумарний і середній на одного співробітника індекс Гірша), а також сума добутків кількості статей співробітників на імпакт-фактори журналів, де вони публікуються (середня цитованість на одну статтю). Для технічних наук — сказав би "економічний ефект", якби не знав дечого про традиції приписок економічного ефекту ще з часів СРСР — хай тут краще визначаться самі "технарі". Хоча модний нині індекс Гірша, як і будь-який інший критерій, не є ідеальним (до нього теж починають пристосовуватися), він, проте, залишається найзручнішим і порівняно об'єктивним критерієм, бо створюється роками, його не купиш за гроші, не підвищиш по блату. Якщо із часом наукометрія винайде щось краще, можна буде перейти на інший критерій — головне, щоб він був незалежний і міжнародний."

Міжнародний досвід і міжнародні наукометричні бази

Міжнародний досвід оцінки наукової діяльності буває двох сортів.
1. Адекватний - з різнобічною оцінкою та дотриманням етичних стандартів
2. І досвід багатьох країн, що розвиваються - коли активні персонажі накручують собі захмарний рейтинг з використанням різних майже законних прийомів.

У нас ситуація набагато гірша ніж в тих країнах - їхні президенти і голови парламентів не доктори-проффесори-академіки (якщо вони не отримали ті звання задовго до політичної кар'єри), масштаби дописування кого попало до статей далеко не такі, в їхніх університетах повно людей з справжньою, зокрема, західною освітою, професори та навіть асистенти не мусять жити  на жебрацьку зарплату і працювати в корупційному середовищі, мають гроші на журнали, відвідування конференцій та стажування... Попадалися мені  досить таки пихаті професори з сотнями статей та десятками аспірантів  - але все ж вони добре знають англійську, розуміють що в їхніх статтях написано, аспірантами самі реально керують (навіть якщо пишуть вони щось на рівні університетських домашніх завдань для студентів) - але до такого там дуже далеко.  Хоча фабрик вчених ступенів повно де завгодно - але ці фабрики працюють в основному для тих, хто хоче повісити диплом в рамку в вітальні, а не для зав. кафедрою чи вищих чиновників. Покупець такого диплому за спробу його використати, як правило, матиме серйозні проблеми. Є, звісно, окремі аферисти які під своїм ім'ям вивішували в arXiv.org чужі препрінти, а після викриття змінили одну літеру в прізвищі і продовжують в тому ж дусі.
Так от - з нашими переважаючими етичними стандартами в науці найбільші імпакт-фактори (якщо це введуть у якості вагомого критерію) матимуть саме адміністратори і аферисти. Може, правда, критерії трохи підправлять, щоб цим категоріям було простіше, і можна було рахувати якісь фіктивні статті чи статті в платних англомовних журналах, які друкують що завгодно.

Знову ж таки - слово "міжнародний" в умілих руках може означати що завгодно. В тому числі публікації в стилі останнього російського дисертаційного скандалу.

Імпакт-фактор - це хороший приблизний критерій (горизонтальних наукових зв'язків та включеності у світовий науковий простір - НЕ ЯКОСТІ!!!!) до того моменту, поки він офіційно встановлений як критерій владою типу нашої. Перш ніж їх застосовувати, непогано розібратись, що це таке - навіть безвідносно до наших конкретних умов.

В коментарях до процитованої на початку статті народ збирається групуватись і щось розробляти. Це все вже було в різних масштабах - з початку 2005 року, коли народ різко повірив в можливість реформ. В наших умовах є кілька проблем з будь-якими критеріями оцінювання:
1. Ніхто, як і тоді, громадськість не питав і не питатиме. "Керівники" не розуміють що до чого в тих імпакт-факторах, воно їм непотрібне і вони максимум щось змавпують з Росії. Хоча корисне (наприклад, автоматичне визнання дипломів і ступенів найкращих світових університетів) чомусь не мавпують.
2. "Керівники" підсвідомо бояться тих, хто розумніший, і поки що активно працює механізм негативного природного відбору, іншим пробиватись дуже важко.
3. Реальна наука і науковці владі непотрібні - атомна бомба непотрібна, у вічну молодість силами вітчизняних вчених вони (на відміну від Сталіна) не вірять, те що потрібно для спецслужб - десь куплять. Подумайте (для цього досить проаналізувати урядові законопроекти про вищу освіту), що потрібно владі - потоки грошей від освіти + слухняні ректори, викладачі і студенти.
4. Наш науковий Титанік вже зустрів свого айсберга... За чутками, деякі інститути в центрі Києва вже одержали накази звільнити приміщення до певної дати.

Трохи футурології

За всієї моєї надзвичайно глибокої поваги до Андрія Гусака і ще декількох людей, які героїчно працюють на міжнародному рівні в українських провінційних вузах - введення "міжнародних" критеріїв в умовах наших низьких етичних стандартів цілком може означати:
1. Завдання для здатних на щось викладачів писати статті в міжнародні журнали для видання за підписом начальства.
2. За посилання статті за кордон без дозволу (і авторства кого треба) - стаття за шпіонаж-порушення авторського права університету-продаж результатів за кордон чи як мінімум звільнення...
3. Потоки низькоякісних статей з України поганою англійською, зведення на рівень плінтуса репутації навіть тих вузів та інститутів які її мають зараз.
4. Історії в стилі el-Naschie, правда, наші кадри на відміну від Ель-Наші в суди на іноземних журналістів не подаватимуть, бо їм ніхто про такі публікації не доповість, а самі вони, знову ж таки, на відміну від Ель-Наші, англійською не читають.
5. Масові публікації в низькоякісних платних зарубіжних журналах (в тій же Росії настворювали повно такого, та й росіяни в Німеччині та Америці заснували кілька варіантів такого самвидаву) - які цілком можуть індексуватись в таких же міжнародних наукометричних базах чого завгодно.
Звісно, автори таких журналів  будуть у виграші - що дасть більший показник за "міжнародними критеріями" - швидкі гарантовані публікації - чи необхідність тривалого рецензування в журналі з пристойною репутацією?
5. Слабенький біологічний журнал має, як правило вищий рейтинг, ніж дуже хороший математичний, а чиновники в тому не розбиратимуться.
6. Накручування імпакт-факторів та індексів цитування - цілком реальний та алгоритмічний процес, а шустрих громадян в цій галузі багато. Різним одіозним персонажам за відносно невеликі гроші організують скільки завгодно статей в журналах з імпакт-фактором - і реальні вчені на їхньому фоні виглядатимуть блідо, і нинішня ситуація здаватиметься раєм.
7. "Міжнародні критерії" наші чиновники можуть перетворити на що завгодно та бюрократичний жах - див. досвід нашого болонського процесу, який ніякий не болонський процес.
8. Не будемо називати прізвища, але такі критерії люблять організовувати та пропагувати люди, яких вже звинувачували в штучному накручуванні  показників їхніх журналів та дописуванні до робіт аспірантів з паралельним гнобленням непокірних аспірантів... За будь-яких умов, в нашій країні така оцінка має хоч найменший сенс лише для людей, які не мають жодного стосунку до адміністративних посад чи редакцій журналів.

Реально - стаття в журналі з імпакт-фактором - це певна ймовірність якості, але ніяка не гарантія. Аналогічно - секретний дисер та/або захищений в Росії людиною, яка працює в Україні - це майже гарантовано фуфло, але звісно не 100% гарантія фуфла. Та й багато старих українських заслужених мурзилок вже мають ненульові імпакт-фактори типу 0,01. І що? Як не було там справжнього рецензування, так і нема. Скопус точно ніякого рецензування не вимагає, і за переважне самоцитування журналу з рейтингу не виключає.

Що робити

Пріоритетним має бути дотримання етичних стандартів. Імпакти з хіршами - це другорядне.

А критерії треба формувати для себе, щоб розуміти самим що до чого і хто чого вартий. Навіть як неформальний критерій - імпакт-фактори статей та індекс цитування окремої людини може застосовуватись тільки в комбінації з оцінкою діяльності в цілому. Не треба офіційних критеріїв - сформуйте неформальні критерії і пропагуйте. Формуйте горизонтальні зв'язки з іншими адекватними людьми, не підписуйте позитивні відгуки на всяке фуфло, намагайтесь просувати на посади і всіляко підтримуйте нормальних людей. Робіть свої сайти та сторінки - хоча б сторінки в Гуглсколарі та Рісерчгейті. Допоможіть зробити або зробіть сторінки хорошим літнім вченим які самі то не зроблять... І звичайно, треба вчити англійську і пояснювати молоді, що без знання англійської ніякої науки бути не може.

А якщо хочеться за щось радикально боротись - у нас треба боротись за етичні стандарти в науці. Які і є міжнародними стандартами, на відміну від імпакт-факторів і похідних коефіцієнтів, які є просто технічними показниками і для кожного конкретного вченого чи конкретної статті не означають нічого визначеного.

Один простий - зрозумілий - міжнародний - чисельний - об'єктивний -безумовний критерій оцінки наукової діяльності

До речі, у нас можна застосувати ще один простий і дійсно міжнародний критерій здатності займатись науковою діяльність - знання англійської. Вільне, з можливістю читати і писати статті з спеціальності "без словника".  Так, в тому числі для педагогів і шевченко- (і пушкіно-) знавців... Беремо бали IELTS та TOEFL, які вимагають середні британські, канадські та американські університети для аспірантів відповідних спеціальностей, з певним коригуючим коефіцієнтом на вік наукового співробітника чи викладача (для початку 2% за рік, тобто для 50-річного досить 50% від балу для аспіранта). Об'єктивно, справедливо, міжнародно. Звісно, це не гарантія здатності до наукової діяльності - але, дисертація людини, яка не знає англійської (треба знати, а не "здати кандидатський екзамен") - не відповідає вже діючим українським стандартам, бо ця людина в принципі не може знати сучасного стану своєї галузі. Звісно, це ніяка не гарантія від історій типу Ель-Наші і деяких знайомих професорів з країн, що розвиваються - але хоч щось.

Очевидно, що більшість людей вважатиме застосування такого критерію абсурдом, тим більше для гуманітаріїв. Але іноземних вчених більше за все дивує масове незнання англійської серед наших вчених, а не імпакт-фактори журналів. Та й до якості наукової роботи цей критерій має приблизно такий же стосунок, як і індекси цитування та імпакт-фактори журналів, де опубліковані статті...

стаття + коментарі Імпакт-фактори українських наукових журналів - 2011
стаття + коментарі http://maidanua.org/arch/arch2006/1146924442.html
http://maidanua.org/static/mai/1142492963.html
стаття + коментарі http://maidanua.org/arch/oldosvita/1142688133.html

вчені протестують проти абсолютизації імпакт-факторів
http://blogs.nature.com/news/2013/05/scientists-join-journal-editors-to-fight-impact-factor-abuse.html
Сан-Франциська декларація щодо оцінки наукових досліджень http://am.ascb.org/dora/