Статті англійською: для тих, хто намагається перекладати сам і тих, хто змушений використовувати послуги перекладачів

Повторимо дещо з статті "Науковці і англійська"

А. Без англійської займатись наукою неможливо - це необхідна кваліфікаційна вимога.
Б. Перекладачі з дипломами перекладачів і викладачі англійської у вузах, як правило, не мають кваліфікації для перекладу наукових статей і не можуть зробити прийнятний переклад. Ви досягнете кращих результатів, якщо будете писати свої статті англійською мовою самі (не перекладати, а писати англійською мовою).

Корисна література

Кутателадзе С.С. "Russian-English in writing: Советы эпизодическому переводчику"

Сосинский А.Б. Как написать математическую статью по-английски

Ці книжки написані математиками і для математиків, але будуть дуже корисні всім.

Для більш просунутих знавців англійської.

Peat J. Scientific writing,
або будь-які книжки за ключовими словами "scientific writing", "writing of research papers",
"how to write a paper".
http://en.wikipedia.org/wiki/Scientific_writing
http://abacus.bates.edu/~ganderso/biology/resources/writing/HTWgeneral.html
www.sci.sdsu.edu/~smaloy/MicrobialGenetics/.../scientific-writing.pdf‎

http://sciencecareers.sciencemag.org/career_magazine/previous_issues/articles/2012_03_23/caredit.a1200033

http://www.nature.com/nature/focus/howtowrite/

Лінків на книжки не даю - Гугл не любить посилань на сайти, які не поважають копірайт.

Як переписати статтю або резюме, щоб підвищити якість перекладу

Якщо ви не готові писати статті англійською прямо зараз, застосовуйте прості кроки, щоб отримати хоча б менш поганий переклад.

1. Перепишіть ВСІ пасивні конструкції на активні.
Тобто : замість "В статті розглянуто..." - "Ми розглянули".

2. В списку літератури перепишіть всі посилання на посилання оригінальною мовою або переклади англійською, або, якщо переклад монографій чи підручників англійською відсутній, пошукайте аналоги цих монографій чи підручників англійською (французською, німецькою). Якщо такого опублікованого перекладу чи аналогу немає - почитайте, як назва цієї книжки чи статті перекладена в каталогах зарубіжних бібліотек.

3. Складіть  перелік термінів і правильних перекладів англійською. Бо отримаєте "decision of equation" чи подібні перли. Викладач англійської правильний переклад з кількох варіантів не вибере. Також корисно для розуміння проблеми неправильного вибору перекладів за словниками або "інтуїцією" почитати про "фальшивих друзів перекладача" (адекватної української статті поки немає) та використовувати словник. Українсько-російські "фальшиві друзі перекладача" то окрема цікава тема, і в рамках своєї спеціальності на це варто звернути увагу.

4. Складіть перелік всіх імен, прізвищ та інших власних назв, які вживаються в статті, і напишіть список їхніх правильних написань англійською. Ваш перекладач з тим морочитись не буде і напише щось довільне.
Корисний довідник для правильної транслітерації власних назв європейськими мовами - Гиляревский Р.С., Старостин Б.А. Иностранные имена и названия в русском тексте. Справочник.

5. Зробіть помітки "множина-однина" для слів, де для неспеціаліста це незрозуміло (в українській мові таких слів досить багато - наприклад, "рішення", "завдання", "посилання").

6. Розбийте всі довгі і складні речення на прості і короткі за схемою підмет+присудок+..... Чітко витримайте саме такий (прямий) порядок слів. Краса українського/російського тексту вам зараз непотрібна. З непрямим порядком слів в оригіналі ризикуєте отримати отаке "The papers is considered the role and function of small business" (реальний приклад "перекладу" резюме статті).

7. Розберіться в англійських артиклях (півсторінки в Вікіпедії для цього досить - стаття Англійські_артиклі) і напишіть, де який артикль має бути (неспеціаліст сам правильно артиклі не поставить).

8. Проаналізуйте текст з  точки зору наявності термінів, які часто вживаються в повсякденній мові, але в вашій спеціальній галузі мають якесь зовсім інше значення. Напишіть для таких слів правильне значення і правильний переклад.

9. Проаналізуйте текст з  точки зору наявності термінів, які в повсякденній мові вживаються лише в однині, а у вашій галузі - в множині (бо перекладач разом з програмою перевірки правопису поставлять однину, замість "алгебр" буде "алгебри"). Підкресліть, що потрібна саме множина.

10. Приберіть порожні слова та обороти, які в оригіналі написані "для краси". З цієї "краси" в перекладі часто виходять дурниці.

11. Попросіть перекладача відключити автоматичне виправлення правопису.

12. Проаналізуйте текст з  точки зору наявності омонімів (слів, які пишуться та звучать однаково) у слів які ви вживаєте. Або замініть ці слова на інші ("ці" замість "дані"), або напишіть, про  що саме йде мова.

Виконання цих правил, звісно, не гарантує адекватного результату, але значно підвищить  якість англійських текстів статей.

Пункти 2-4 та 8 краще зробити для всього предмету своїх досліджень, незалежно від конкретної статті. Або навіть дати завдання співробітнику, який добре знає англійську, підготувати методичку для всіх колег. Або навіть створити сайт, на якому будуть розміщуватись такі глосарії та списки власних назв для різних спеціальностей. Ніхто за самих науковців цього не зробить.

Звісно, є ще багато потенційних проблем і підводних каменів, але треба з чогось починати.


Перевірка отриманого перекладу
1. Перевірка на погану допомогу програми перевірки правопису - така програма має список "правильних" слів, в якому немає багатьох термінів, і може автоматично підставити слово з списку, яке буде геть неправильним перекладом.
2. Перевірка термінів і артиклів.
3. Перевірка написання імен та власних назв.
3. Прибирання всіх розмовних скорочень типу can't, isn't і заміна на повні варіанти типу cannot, is not.

Звісно, така перевірка не дає гарантій хорошого перекладу, але принаймні покращить переклад.

Статті англомовних вчених як орієнтир

Корисно читати якнайбільше таких статей, щоб навчитись правильно використовувати термінологію. Власне, це єдиний спосіб розібратись в термінології певної галузі - словники це завдання повністю не вирішать. Але пряме використання цілих речень або навіть схеми статей з підстановкою своїх даних та графіків може призвести до звинувачення у плагіаті - це буде виявлене навіть автоматичними системами перевірки на плагіат препрінтних серверів.

Очевидні рекомендації попросити англомовних колег подивитись статтю наводити не будемо. Але давайте їм статті подивитись вже після виконання наведених рекомендацій. Бо інакше вони можуть не зрозуміти, що саме ви мали на думці. Англомовний читач, який не розуміє оригіналу, може не побачити багатьох "підводних каменів" - помилок автоматичного виправлення правопису, неправильного написання імен і власних назв, неправильного перекладу омонімів.


Використання існуючих статей з перекладами
Зараз почали вимагати у журналів вивішувати статті з англійським перекладом. Виникає спокуса використовувати такі паралельні тексти як орієнтир для своїх перекладів. Але треба бути обережними - на жаль, переважна більшість цих перекладів зроблена некваліфікованими перекладачами або взагалі автоматичними програмами, і результат дуже поганий.

Зауваження для бажаючих посперечатись

1. Native speakers (люди, для яких англійська є рідною) вживають слова і конструкції, яких я рекомендую уникати - так, вживають, але набагато рідше + людині з поверхневим знанням лише обмеженого варіанту Soviet English неможливо визначити адекватність вживання цих конструкцій. Так само, краще уникати вживання сленгу, якщо ви не живете довго у відповідному середовищі, хоча ваші співрозмовники його вживають - ви, як правило, не зможете його вживати адекватно.

2. Моя впевненість у практичній неможливості для викладача англійської чи просто людини з дипломом перекладача (яка не є суперталановитим унікумумом) прийнятно перекласти наукову статтю ґрунтується на великому досвіді читання таких перекладів. А кваліфікований перекладач, який не знає відповідної спеціальності, і не візьметься за таку роботу.

Викладачі англійської в університетах не винні - їх здебільшого вчили лише обмеженому (часто застарілому) варіанту англійської мови люди, навчені людьми, які реальної англійської ніколи не чули і не бачили. Навіть якщо вони непогано знають англійську - переклад, зокрема, наукових статей - це зовсім окремий вид діяльності, і знання англійської автоматично не забезпечує якості перекладу. Унікуми, звісно, бувають. Але ціна роботи унікумів далеко не 30 грн за сторінку, як в оголошеннях. Та й на всіх суперталантів не вистачить.

Поради до написання анотації наукової статті англійською мовою
http://lib.chdu.edu.ua/pdf/poradu_english.pdf

http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Natural/nvvnu/filolog_mov/2010_9/R3/Diukanova.pdf
Громадськість пише рекомендації, але писати резюме так як написали вони - ні в якому разі не треба: "Some practical recommendations concerning its writing in English were given" - уникайте використання пасивних конструкцій! Рекомендації в тексті непогані (десь вони їх взяли у хороших авторів), але, судячи з резюме, самі автори англійською писати не вміють.

http://www.oleksiychuk.org.ua/09-03-2010/rules-of-capitalization/ та інші статті автора блогу

http://virgo.org.ua/share/lection_2_2011.pdf

"Європейське" навантаження для викладачів

http://osvita.ua/vnz/news/35171/
Про наказ МОН про необхідність доведення співвідношення між викладачами і студентами до "європейської" норми 1:18. 

Наведемо документ - це таки не чутки, а реальний проект наказу.

39.2. Підготовка нормативно-правових актів щодо приведення у відповідність із європейськими стандартами норм навчального навантаження викладачів вищих навчальних закладів, збільшення показника кількості студентів на одного викладача до 18.
(Наказ МОН від 29.03.2013р. № 390, Додаток 1)
http://www.mon.gov.ua/img/zstored/files/Наказ%20390.rar


Чомусь чергове погіршення умов та якості праці, та збільшення нормативного навантаження подається під лозунгом "європейських стандартів" - мабуть, вважається що викладачі і студенти зовсім дурні і не знають про навантаження в інших країнах. Традиція обгрунтовувати бюрократичні маразми якимись "європейськими" чи "світовими" стандартами була широко розвинута під час впровадження "болонського процесу" (який ніякий не болонський - справжній болонський процес спрямований на підвищення мобільності студентів та випускників). З знову ж таки формуванням негативного ставлення до всього "європейського" (наша нинішня система ніяка не болонська і не європейська) і ностальгії за "радянською" освітою.

Взагалі - порівнювати співвідношення студентів та викладачів у нас і в нормальних західних вузах (свої МАУПи там теж є, і ми не про них) без певної корекції безглуздо -
з нашої кількості викладачів потрібно відняти кількість викладачів всілякої фізкультури, іноземних мов (крім тих, які викладають на відповідних філологічних факультетах), поділити на 5 кількість викладачів різних політологій-етик-естетик в негуманітарних вузах і зменшити відсотків на 30 кількість викладачів релевантних загальноосвітніх та спеціальних предметів  (у західних університетів багато робіт які у нас виконують викладачі роблять цілком інші спеціальні люди).

В нормальному університеті викладачі не займаються поселенням в гуртожиток, суботниками-прибираннями-техніками безпеки-збиранням грошей на методички-збиранням письмових робіт-адмініструванням мереж-профорієнтацією-рекламою вузу і ще безліччю звичайних видів діяльності українського викладача.

Якщо використовувати коректні цифри вже зараз - співвідношення кількості релевантних викладачів до кількості студентів  буде не офіційні 1:10, а щось близьке до 1:30.

Ну й з міністерської фантазії  1:18 вираховується норма навантаження - 1300 годин на рік, 30 горлових годин на тиждень замість європейської 10 для асистента і 2-4 для професора.
Нинішнє навантаження вже є надмірним і не залишає часу для підготовки до занять, адекватної наукової роботи (а не імітаційних статей) і особистісного розвитку викладача - на фоні  малих зарплат і неможливості зберігати час шляхом витрати додаткових грошей. Пропозиція взагалі нагадує анекдот про негодовану кобилу, яка зовсім була вже звикла, але здохла.

Ну й традиції скорочень у нас такі, що найкращих "підуть", або вони самі втечуть від нереального навантаження, а залишаться ті, кому подітись нікуди і хто готовий халтурити (добре працювати з таким навантаженням неможливо).

Якщо сильно хочеться зекономити гроші - треба провести чесне незалежне тестування студентів на здатність до сприйняття знань та знання шкільної програми з мов-математики-природознавства хоча б на рівні 5 класу. Від половини  до двох третин студентів можна буде безболісно для підготовки спеціалістів скоротити. З тих скорочених все одно вийшли б лише персонажі з папірцями про вищу освіту. Ну й скоротити нерелевантні предмети (етики-естетики-політології разом з фізкультурою за заліки з якої все одно більшість студентів платить). Спорткомплекси мають бути надані для добровільних спортивних занять та змагань бажаючих студентів та викладачів (за справжніми, а не фантазійними європейськими стандартами). Для збільшення співвідношення - припиняємо враховувати викладачів нерелевантних предметів і наймаємо відповідну кількість технічного персоналу для всіх робіт, які не є власне науковою роботою і викладанням.

Звісно, якщо університети - лише місце для соціалізації молоді, навчання пристосування, "вирішення питань" і давання хабарів - тоді все в порядку, нововведення витиснуть з вузів залишки хороших викладачів і справжні цілі системи освіти будуть досягнуті.

Знову ж - дивимось не на декларовані цілі, а на результати впроваджуваних і пропонованих заходів, які й відображають реальні, а не фіктивні цілі. 1:18 і навантаження 1300 годин показують, що реальні цілі тих хто таке впроваджує - погіршення якості освіти, витиснення з системи освіти добросовісних адекватних викладачів, економія коштів на досягнення реальних цілей системи освіти ("соціалізація" для нашого квазіфеодального суспільства, зменшення безробіття молоді за рахунок їхніх батьків, отримання тіньових та легальних надходжень з системи освіти).

Ну й прикол про "європейськість норм" демонструє додаткову мету - формування негативного ставлення до всього "європейського". Алгоритм простий - беремо довільний непопулярний захід, називаємо його "європейським" - готово, в свідомості більшості громадян "європейське=погане".


Ректор КМА про це "покращення"

Профспілки протестують проти підвищення інтенсивності експлуатації викладачів

Якщо МОН хоче якісь невигадані, а справжні європейські норми - хай зробить, наприклад, європейські зарплати для викладачів (див. дані Звіту про порівняння заробітної плати викладачів в європейських країнах). Джерело лінку - форум Майдан-Освіта.

Статті по темі
Максим Стріха. Над чиїми головами занесено сокиру?
Як Президент запланував масове скорочення викладачів

Табачник вже відмазується від планів масового звільнення викладачів
Правда, пояснення схожі на запрошення ректорів до лобіювання прийнятних цифр для їхніх навчальних закладів. А можна нововведення видавати одразу з поясненнями, обгрунтуваннями і розрахунками? І хто б там взяв в той МОН хоч одну нормальну людину, яка вміє писати нормативні акти так, щоб було зрозуміло, що заплановано, що мається на увазі і не лякати людей...
За останні півроку це вже третій випадок, коли вони видають щось незрозуміле і народ масово жахається:
1. Наказ №1112 - який виконати неможливо і нічого не зрозуміло - відстрочили. Думаю, що скасують.
2. Зміни до нормативних документів щодо "12 публікацій для кандидатів" - насправді це тільки для тих, хто захищається за монографією, але написано так, що це не зрозуміло одразу.
3. План європейського покращення "1:18".

За європейськими стандартами авторів таких документів треба карати - за нанесення значної шкоди здоров'ю десятків тисяч людей.


http://life.pravda.com.ua/columns/2013/04/25/127633/

Росія - рух від 1:10 до 1:12 називається пресою "Университетский погром"

Аналіз існуючого навантаження в різних університетах і перспективи з пропозиціями МОН
http://education-ua.org/ru/articles/116-reforma-navchalnogo-navantazhennya

Російський план заходів щодо публікацій в немурзилках та можливі заходи МОН України

Проект заходів для підвищення частки російських вчених у публікаціях Web of Science

Документ "Комплекс мероприятий, направленных на увеличение к 2015 году доли публикаций российских исследователей в общем количестве публикаций в мировых научных журналах, индексируемых в базе данных «Сеть науки» (Web of science) до 2,44%"

Лінк запозичений з www.usw.com.ua/forum

"Немурзилки" - журнали, які наукова громадськість не відносить до категорії мурзилок, тобто журнали, які індексуються наукометричною базою  ISI Thompson Reuter (Web of Science, WoS), для яких в цій базі розраховуються імпакт-фактори ("немурзилка" не означає журнал з високим імпакт-фактором, а лише факт включення журналу до бази Web of Science) та цитування статей в яких приймається для розрахунку наукометричних показників інших статей, журналів та авторів.

Зазначимо, що мова в Плані заходів йде виключно про одну наукометричну базу - Web of Science (до речі, у російських чиновників з англійською теж проблеми є - в англійській всі слова в заголовках крім службових пишуться з великої літери). Ніяких Скопусів - вони, мабуть, розібрались, що Scopus практично не висуває вимог до якості журналів. І ніякого РІНЦу, який цілком задовольняє наших чиновників.

В переліку 18 заходів: 12 для зміни принципів звітності, щоб стимулювати публікації в немурзилках, 5 заходів для технічної допомоги у публікаціях (допомога у перекладах та ін.) і 1 (один) захід для підвищення  якості наукових робіт:

Разработка комплекса мер по расширению сотрудничества российских исследователей с их зарубежными коллегами и представителями русскоязычной диаспоры, включая в том числе:
расширение академической мобильности, в том числе молодых ученых;
привлечение ведущих зарубежных специалистов к соруководству диссертациями и рецензированию публикаций, подготовленных к изданию в научных журналах, включенных в международную информационно-аналитическую систему «Web of Science».

Намагання досягти збільшення відсотку публікацій за рахунок вимог і показників може призвести до погіршення якості статей і поганого ставлення редакцій до статей з певної країни (як це вже є щодо деяких країн, що розвиваються). Орієнтація на "перекладацькі центри" замість стимулювання знання англійської теж не сприятиме хорошій якості статей - адекватних наукових перекладачів дуже мало, на вузівську зарплату хороший перекладач не піде. На жаль, жодного заходу для навчання англійській викладачів та науковців вони не планують.

Пропоновані технічні заходи цілком розумні і корисні для штучного накручування кількості публікацій в немурзилках - хоча більшість не має стосунку для власне якості наукової роботи. В принципі добре, що планують таки розібратись і підготувати спеціалістів з користування наукометричними базами і допомоги у цьому науковцям. Серед технічних заходів один реально (не штучно) корисний -

Обеспечение лицензионного доступа на основе подписки
ведущих российских научных организаций и вузов к полнотекстовым международным базам данных по научным статьям и международным информационно-аналитическим системам «Web of Science» и «Scopus».

Серед заходів щодо зміни вимог з врахуванням публікацій в немурзилках -

Включение показателей публикационной активности в перечень требований, предъявляемых к составу лиц, входящих в диссертационные советы.

Якщо це запровадити у нас, переважну більшість дисертаційних рад доведеться закрити.

Динаміка кількості публікацій в немурзилках і наше МОН

Наше МОН може змавпувати лише один аспект - включити публікації у журналах, що індексуються WoS, окремим рядком у звітність, і вимагати якісь цільові значення  і зростання. Все інше потребує реальних грошей яких немає - поки що збираються масштабно скорочувати викладачів.

Поки що діяльність МОН спрямована на зменшення кількості публікацій в немурзилках - збільшення навантаження викладачів, збільшення бюрократичних вимог і часу, потрібного на їхнє виконання, фактична заборона проведення справжніх міжнародних конференцій (які не є піарними заходами вузівського та академічного начальства), фактична заборона відвідання конференцій за рахунок відряджень (тільки за рахунок відпустки чи неформальних домовленостей з начальством про відсутність), обмеження щодо стажувань за кордоном, обмеження щодо поїздок за кордон, звільнення людей, які мають контракти за кордоном (які могли б, не отримуючи зарплату у вузі чи інституті, виконувати якісь роботи разом з викладачами чи співробітниками та публікувати спільні статті в немурзилках). Звісно, публікуватись можна і без конференцій та візитів за кордон, але їхня відсутність точно не сприяє публікаціям.

Ефективні заходи я, звісно, запропонувати можу - навчання з залученням людей, які реально постійно публікуються в відповідних виданнях (а не "спеціалістів", які самі англійської не знають та базами користуватись не вміють, і пишуть статті з неправильною інформацією типу цієї або тих, хто писав статтю для проректора КПІ); жорсткі вимоги та допомога щодо вивчення англійської; забезпечення повного доступу хоча б до журналів основних видавництв, створення сайтів з відповідною інформацією (з форумами та можливістю критики наданої інформації з боку вчених, які в цьому розбираються); радикальне зменшення навантаження викладачів та припинення системи тотальної брехні, у вузах коли викладачі змушені ставити позитивні оцінки недолугим студентам - атмосфера брехні ніяк не сприяє науці; зняття бюрократичних ідіотизмів (див. хоча б список вище).

Думаю, якщо список заходів поставити на обговорення хоча б на найбільш популярних форумах науковців (наприклад, http://www.usw.com.ua та http://scientists.kharkov.ua), буде підготовлений адекватний та кваліфікований документ.

А просто вимога "кількості статей", та ще й з підсумовуванням імпакт-факторів без врахування галузей науки призведе лише до різноманітної фальсифікації, імітації, потоку поганих статей поганою англійською і подальшого погіршення  репутації української науки.

Блогер flying-bear про діяльність з підняття рейтингів і показників

Українська публікація "Оптимізація інституційних структур української науки у процесі інтеграції в світовий інтелектуальний простір" (це стаття на сайті Національного інституту стратегічних досліджень приблизно 2009 року, аналогічних офіційних документів, наскільки мені відомо, не існує, пропоновані заходи не набували офіційного статусу).

"Заходи, спрямовані на подолання проблемиПротягом останніх двох років профільними органами державної влади та Національною академією наук України було вжито низку заходів, спрямованих на поліпшення представленості української науки у провідних міжнародних базах даних наукової інформації. 2009 року Міністерством освіти і науки України та Національною академією наук України було досягнуто стратегічних домовленостей з упорядником бази даних SCOPUS, компанією Elsevier щодо збільшення кількості представлених у базі українських наукових видань. На основі вивчення досвіду функціонування міжнародних реферованих бібліографічних баз даних розпочалася робота з впровадження наукометричних методик у вітчизняний науковий процес.
 2009 року Президією НАН України було ухвалено рішення щодо налагодження на базі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського постійного моніторингу наукового потенціалу на основі показників бази даних SCOPUS.
 Наприкінці 2009 року міжнародні публікації і показники цитування увійшли до переліку вимог до робіт, що представляються на здобуття Державних премій України в галузі науки і техніки та на здобуття щорічних премій Президента України для молодих вчених.
 У грудні 2009 року рішенням колегії Міністерства освіти і науки України показник «Кількість публікацій у наукометричній міжнародній базі даних SCOPUS» був ухвалений як один з показників оцінки результативності наукової та науково-технічної діяльності вищих навчальних закладів.
 «Положення про дослідницький університет», затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 163 від 17 лютого 2010 року, зокрема, регламентує мінімальну кількість наукових робіт (150), яку співробітники університету мають щорічно публікувати у виданнях, що індексуються базами даних Web of Science та (або) Scopus, для надання (підтвердження) статусу дослідницького університету.

Пропозиції 

Разом із реалізацією зазначених вище заходів потрібною є подальша робота для суттєвих зрушень у поступі щодо показників цитування праць українських науковців. Проблема потребує комплексного вирішення, що виходить за межі хоча і необхідних, але не достатніх кроків, пов’язаних з присутністю у міжнародних наукометричних базах.
 Доцільною є, зокрема, інституційна оптимізація, головною складовою якої має стати покладення завдання з координації зусиль, спрямованих на активізацію міжнародної співпраці українських науковців, на єдиний орган, яким може стати Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України. Для забезпечення ефективності цих зусиль також необхідно передбачити цільове фінансування ключових заходів. При цьому варто наголосити, що в інституційному аспекті найважливішим є не так створення чи ліквідація якихось органів, як чітке визначення, розмежування і підпорядкування повноважень виконавців та визначення відповідальних за всю роботу і кожну її ділянку.
 Відповідні заходи мають здійснюватися у постійній тісній взаємодії профільних органів державної влади та наукових і науково-освітніх установ, передусім – Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, Національної академії наук України, галузевих академій наук України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Серед заходів необхідно передбачити:

• Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації України, Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України за участі Національної академії наук України, галузевих академій наук посилити діяльність із забезпечення доступності результатів роботи українських науковців для міжнародної наукової спільноти, – зокрема, активізувати процес створення нових фахових видань та публікацію у них повнотекстових праць українською і англійською мовами, а також забезпечення вільного доступу до анотацій таких праць в Інтернеті, а до повнотекстових матеріалів – у вільному доступі та/або через провідні міжнародні бази даних наукової інформації;

• Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації України, науковим та науково-освітнім установам розробити та впровадити заходи, спрямовані на посилення обізнаності науковців з актуальними результатами роботи зарубіжних колег, для чого, зокрема, розробити відповідні вимоги до публікації результатів наукових досліджень у фахових виданнях, а також вимоги до дисертаційних робіт; впровадити заходи заохочення науковців, що публікують свої роботи іноземними мовами, у тому числі – у вітчизняних фахових виданнях;

• Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України, Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації України розробити пропозиції щодо змін до програм вивчення іноземної мови в аспірантурі для забезпечення володіння іноземними мовами українських науковців на рівні, достатньому для самостійного пошуку і ознайомлення з фаховою інформацією, підготовки публікацій та комунікації із зарубіжними колегами і науковими установами;

• Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України за участі Національної академії наук України і громадських організацій запропонувати дієві механізми розширення автономії українських вищих навчальних закладів та наукових установ у частині спрощення визнання вищої освіти та наукових ступенів (нострифікації відповідних дипломів), отриманих за межами України."

Думка про ефективність заходів з метою збільшення показників

"Научный мир живет по законам моды. При этом большая часть вещей, модных в любой отдельно взятый момент времени, оказывается совершенно бесполезной нереализуемой и никому не нужной ерундой (чего стоят, например, квантовые компьютеры, графеновая электроника и многое многое другое). И это совершенно нормальный научный процесс, который, в основном, и генерирует те самые ссылки и импакт-факторы. Кто-то устанавливает тренд, масса ему следует. Ссылаются на тех, кто устанавливает тренды, масса получает крошки со стола (ну, некоторые из неё, особенно приближенные к гуще событий, получают большие крошки). Так вот проблема РАН в том, что она никаких трендов не устанавливает. В основном мода приходит с Запада и ей, в лучшем случае у нас следуют, а в худшем занимаются вещами из прошлой и позапрошлой моды. Поэтому и мало ссылок. Поэтому, кстати, импорт балласта в виде научной репатриации приведет только к ограниченному по времени эффекту. Сегодняшнюю моду то они с собой привезут, но, будучи балластом, так с ней на всю жизнь и останутся и ситуация принципиально не изменится.

Сила РАН, как огромной национального масштаба _независимой_ организации в том, что она может устанавливать моду, причем свою собственную. Но она не достаточно пользовалась этой возможностью, всегда только плакала в углу... читала западные статьи и плакала... Если же РАН переформатируют и начнут тыкать носом в Запад (под управлением эффективных MBA), то она потеряет свой главный козырь -- независимость от западной моды, возможность идти поперек течения и делать свои (в массе такие-же бесполезные и бессмысленные) вещи. Кстати, именно в таком независимом виде РАН мировой науке и полезна. Если она станет очередным Bolliwood-ом -- мировая наука от этого потеряет."

Публікації та новини про науку - квітень 2013

http://life.pravda.com.ua/person/2013/04/9/126015/

Науковець Наталія Шульга: Приклад "проффесора" Януковича знеохочує робити дослідження в Україні

Неоднозначно, але цікаво. Досвід науковця, який повернувся в Україну з Америки, теж цікавий - проблем для таких людей багато, і досвід пані Наталі явно не заохочує інших.  А оцей текст підтримую повністю:

"- Що ви можете порадити молодим українським науковцям, які хочуть серйозно займатися наукою – лишатися в Україні, чи їхати закордон? - Кожній мотивованій людині треба шукати в Україні найкращі лабораторії, осередки, центри, де відбуваються справжні дослідження. У нас їх мало, тому велика конкуренція і попасти туди важко. Якщо не виходить туди потрапити, значить треба виїжджати і реалізовувати себе за кордоном.
Якщо людина мотивована – це вже цінність. Наука – універсальна в усьому світі. Якщо людина зробить відкриття в іншому місці, для світового товариства воно буде все одно ціннісним. Але якщо ви загубите мотивацію, скажете собі: "Нема для тебе шляхів", я вважаю це втратою і трагедією.
Говорити: "Ти тут загинайся, вбивайся, але не їдь" не можна. Кордони відкриті. Люди можуть їхати, дивитися і повертатися. Головне – вірити в свою мрію, не можна дати системі себе ламати!
А завдання для тих, хто тут – творити більше середовищ, куди люди можуть повертатися з новими знаннями і досвідом. Але це завдання не для молодих, вони ще не мають досвіду і зв'язків. Це завдання якраз для корифеїв – тих кому є що передавати. "

http://ua.comments.ua/life/190583-ukrainski-aspiranti-napovnyat.html
Українські аспіранти наповнять кишені російських учених
Журнал "Коментарі" майже правильно оцінив нововведення МОН щодо правил захисту дисертацій. Правда, наші аспіранти збагачуватимуть не російських вчених, а російських аферистів, які у великій мірі втратили внутрішній російський ринок.

Наука в університетах

http://gazeta.dt.ua/science/nauka-v-universitetah-_.html
Володимир Янковий 5 квітня, 20:05

Чергова стаття на тему "Дайте грошей". З грошима, звісно, проблеми, але це не найбільша проблема. Основна проблема для науки в університетах - це величезне навантаження викладачів; система, у якій викладачі змушені систематично брехати (неможливо навчити чомусь студентів, які не вміють додавати дроби і підставляти параметри в формулу, а вигнати теж неможливо); і бюрократичне навантаження - тобто викладачі та керівники змушені писати тонни безглуздих паперів.

http://www.radiosvoboda.org/content/article/24951573.html
Україна на межі втрати статусу наукової держави – експерти

Цікаво, звідки автори взяли наявність якогось статусу? Яка може бути наукова держава, науковці якої не мають доступу до світової наукової літератури?

Концепція законопроекту про Національну академію наук

Посилання є тільки на кеш Гуглу, тому може зникнути.

27 березня 2013 р. Президія НАН України схвалила
Концепцію проекту Закону України «Про Національну академію
наук України» та забезпечення розроблення відповідного
законопроекту.Концепція розроблена робочою грудою, утвореною
розпорядженням Президії НАН України від 4 січня 2012 р. № 1
13. Основу кадрового потенціалу Академії складають її члени
(академіки та члени-кореспонденти), які обираються на конкурсних засадах
Загальними зборами Академії в установленому Статутом Академії порядку
довічно. Передбачається врегулювати Законом особливості трудових
відносин з ними, порядок їх матеріального забезпечення.

Один колега влучно пояснив, чому літніх академіків можна розглядати як "потенціал" - вони потенційно створять багато вільних місць для нових науковців. В наших реаліях без академіків не обійтись - в феодальній системі просто науковці для неосвічених керівників держави авторитету не матимуть, для збереження хоч чогось потрібні люди з традиційними авторитетними званнями, зрозумілими для можновладців. Але "потенціал" - це все ж таки молодь і активно працюючі науковці.

Проект нового статуту НАНУ

http://www.nas.gov.ua/text/pdfNews/130410statutNASU.pdf 

Нічого особливо нового там немає, тому коментувати нічого. Можливо, що ідея видати новий статут та прийняти новий закон - слушна, принаймні, ще раз нагадати про наявність НАНУ на засіданні ВР. Наскільки я розумію - єдина суттєва новація це скасування навіть формальних виборів директора інституту колективом - директора буде вибирати відповідне відділення Академії.

Хоч в якомусь рейтингу науковці чесно перемогли

http://forbes.ua/nation/1350832-rejting-samyh-korrumpirovannyh-regionov-ukrainy-versiya-gpu
10 самых крупных взяток, которые вымогали местные чиновники в 2012 году

1. Киев. $11 млн четыре месяца подряд требовали директор Института педагогики Академии педагогических наук Украины и его подчиненный у бизнесмена. За эту сумму чиновники обещали подписать договор аренды государственного имущества в столице (комплекс площадью 2290 квадратных метров). План почти сработал: взяточники успели получить только аванс – $250 000 долларов и 800 000 гривен, но после этого были задержаны.

Викладачів позбавлять можливості займатись наукою взагалі

http://osvita.ua/vnz/news/35171/
Про наказ МОН про необхідність доведення співвідношення між викладачами і студентами до "європейської" норми 1:18. 

39.2. Підготовка нормативно-правових актів щодо приведення у відповідність із європейськими стандартами норм навчального навантаження викладачів вищих навчальних закладів, збільшення показника кількості студентів на одного викладача до 18.
(Наказ МОН від 29.03.2013р. № 390, Додаток 1)
http://www.mon.gov.ua/img/zstored/files/Наказ%20390.rar

В статті за лінком розраховано, що це означає навантаження приблизно 1300 годин на рік - тобто приблизно 30 годин на тиждень. Це все під лозунгом європейського рівня навантаження для викладачів.

Кількість українських вчених, які емігрували за кордон, за рік зросла втричі

Як передає кореспондент УНІАН, про це під час загальних зборів Національної академії наук України (НАНУ) повідомив її президент Борис Патон. “Якщо протягом вже тривалого періоду за кордон емігрувало щороку не більше 10 наших науковців вищої кваліфікації, минулого року таких було вже 29”, - сказав Б.Патон. Він пов’язує це з вкрай недостатнім рівнем фінансування науки, подальшим падінням престижу професії науковця в суспільстві. 

Емігрували лише 29 вчених за рік? Не віриться. Думаю, що Патону не дають реальних цифр і таких набагато більше.

“Водночас наукові установи, відділення академії наук, академія в цілому недостатньо використовують наявні ресурси і можливості для вирішення існуючих кадрових проблем, насамперед для залучення та закріплення в науці талановитої молоді”, - підкреслив Б.Патон. Також президент НАНУ зазначив, що після тривалого періоду стабілізації чисельність наукових працівників за два останні роки зменшилась на 600 чоловік, і зараз становить трохи більше 19 тис., зокрема у 2012 р. Кількість кандидатів наук зменшилась на 0,7%, докторів наук - на 1,4%. 

Кількість кандидатських дисертацій у минулому році, порівняно з 2011, зменшилась з 416 до 371, докторських - з 101 до 88, кількість молодих наукових співробітників скоротилась майже на 2%.

Цифри невеликі, здавалося, що захистів має бути набагато більше. А якщо відняти від цифр Єфремова і аналогів Нелі Штепи, що залишиться?

“Не сприяє підвищенню рівня та якості підготовки та атестації наукових кадрів й заплановане реформування системи вищої освіти. Треба, насамперед, зберегти в основних рисах механізми підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації та систему наукових ступенів, що витримала перевірку часом”, - наголосив Б.Патон.

Щодо "система витримала перевірку часом" - мені здається, що Борис Євгенович занадто оптимістичний. Система якраз не витримала перевірку часом і здебільшого перетворилась на пародію, враховуючи масові захисти чиновників і клоунів, закривання очей на відсталість і плагіат.

Науковці і англійська

Тексту далі багато, але це зараз важливіше всіх наукометричних показників і міжнародних наукометричних баз.

Почнемо з фактів

1. Зараз мовою науки є англійська. Бажаючі можуть пошукати дані про кількість інформації англійською та іншими мовами. Ні, російська не замінить англійську і мовою науки зараз не є.
2. Інші мови теж корисні, але без англійської займатись наукою неможливо. Навіть чисто гуманітарною. До речі, це явно написано у сучасних українських вимогах до кваліфікаційних робіт - необхідно знати сучасні джерела. Без англійської також неможливо користуватись міжнародними наукометричними базами.
3. Старше покоління може якось працювати за рахунок інформації та мотивації, здобутих колись (у своїх обмежених рамках і без можливості стратегічного бачення), але молоді треба або вчити англійську до досить хорошого рівня, або шукати іншу сферу діяльності. 
4. Розумні представники старшого покоління необхідність англійської визнають, стимулюють своїх учнів її вчити, читати літературу та робити огляди для всього наукового колективу.  
5. Якщо про оцінку наукової діяльності - вимоги - імпакт-фактори пише формальні публікації  (звісно, не блог чи дописи на форумі) людина, яка не знає англійську добре - вірити їй не можна, ця людина не має достатньої інформації і кваліфікації. 
6. Вивчити англійську можна у будь-якому віці, якщо її вчити. Так, я знаю, що в СРСР і зараз вчили і вчать в основному погано, але це нікого не виправдовує. Підручників, джерел і можливостей мовної практики - повний інтернет. 
7. Забудьте про допомогу філологів та перекладачів. 90% з них не здатні ні на що взагалі, гонорари тих 0,001% які здатні пристойно перекласти спеціальну статтю, вам не по кишені. Спеціальну літературу може перекладати лише спеціаліст у вузькій галузі, персонаж з дипломом перекладача навіть артиклі правильно не поставить. Редагування перекладу, зробленого середнім викладачем англійської, складніше за переклад з нуля, і масово того ніхто не робитиме. 
8. Враження іноземців від наших науковців та наукових адміністраторів - сильно дивуються незнанню англійської. Практично в будь-якій країні хороше знання англійської - необхідна кваліфікаційна вимога для науковця, експерта, викладача вузу чи освітнього чи наукового адміністратора. Ректор університету, який не знає англійської, іноземцями сприймається як абсурд.

Мотивація

Основна проблема тих, хто вважає, що займається науковою діяльністю і не знає англійської - відсутність мотивації. Типу якось працювали і далі будемо. Судячи з обговорень наказу №1112, багато людей вважає своє незнання англійської виправданням неможливості хороших публікацій. І мріють про якісь перекладацькі служби за рахунок університетів та державних журналів. Ні, незнання англійської - не виправдання, а обтяжуюча обставина. Так, я знаю, що держава не сприяє, не фінансує і не дає. Але якщо самі науковці не матимуть адекватного рівня - і не даватиме.

Буквально прямо завтра вивчити англійську неможливо - потрібна жорстка вимога і перехідний період. Хоча з комп'ютерами та інтернетом і без вимог та перехідного періоду обійшлось - всі зрозуміли, що науки без цього бути не може, купили, встановили і навчились. Зараз вже дивуються з науковців, які не знають як підійти до комп'ютера і розуміють що аспіранту без елементарного рівня користування комп'ютером робити нічого (хіба що скористатись послугами шахраїв і самому стати шахраєм).

Висновок - треба вчити. Нема часу? Забрати час в телевізора, пива, ігор та соцмереж. Англійська корисна і просто для життя - це доступ до на порядок більшої кількості інформації з повсякденних питань та радикальне покращення позиції на ринку праці, якщо з науки таки доведеться йти. Це - радикальне зменшення залежності від начальства.

Англійська звісно - не гарантія наукової спроможності, а необхідний інструмент.
До постанов про використання міжнародних наукометричних баз ще можна було поговорити про те, що літературознавцям англійська непотрібна. Але тепер - потрібна.

Знаю чимало дуже хороших вчених (або людей, які дуже намагаються ними стати), єдиною (тобто двоєдиною) проблемою яких є незнання англійської та комп'ютерна неграмотність. За відсутності оцих двох складових людина зараз неспроможна сама реально оцінити своє місце у науковому світі (навіть якщо вона займається суто локальними проблемами - для локальних проблем є цілком міжнародні методи). Це явище цілком поширене і описане, наприклад, тут: Ефект Данінга-Крюгера.

Щодо російської - порівняно з українською, наукової інформації реально набагато більше. Аж 2-10% від того, що є англійською. І в українців виникає ілюзія "розширення простору" і зменшення мотивації вчити англійську. Почитайте російські навколонаукові сайти, переконайтесь, що вартісні російські вчені самі публікують свої вартісні статті в основному в міжнародних журналах, і повірте - тих, хто добре виступає англійською на конференціях і публікується в нормальних журналах, вони поважають куди більше, ніж тих хто публікується лише в мурзилках. Якщо ви зорієнтовані на Росію - беріть приклад з просунутої російської наукової молоді і вчіть англійську. СРСР, який мав свій більш-менш повноцінний науковий простір давно закінчився, і повноцінного наукового простору жодною мовою, крім англійської, вже немає.

Навіть північнокорейські вчені пишуть і друкують статті англійською - невже для українських вчених це така непереборна проблема? Життя в Північній Кореї набагато складніше, і доступу до інформації менше.

Англійська як критерій оцінки наукової діяльності

Зараз багато людей намагаються придумати якісь критерії типу імпакт-факторів. Абсолютних критеріїв оцінки наукової діяльності немає і бути не може - можна лише сказати, що якщо виконується певний критерій, є велика ймовірність, що конкретна наукова робота може бути вартісна. Так само, якщо автор роботи, тема якої сильно пов'язана з світовим науковим простором, не знає англійської, робота, скоріше за все, погана.

Наведемо приклад такого шедевру - робота з наукометрії та оцінки наукової діяльності, автор якої посилається лише на російські та українські джерела і англійської явно не знає.

http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/npmaup/2012_2/pdf_files/153-156.pdf

І що ми бачимо? Автор щось пропагує, але сам тими наукометричними базами користуватись не вміє, їхніх правил не знає - бо прочитати сайт WoS сам не може. Читаємо:

"такі надзвичайно рейтингові українські наукові часописи, як “Фізика низьких температур” або “Прикладна механіка”. Такий стан речей, безумовно, популяризує вітчизняні видання, але на західних сайтах вони майже не атрибутовані як українські. Безумовно, “Прикладна механіка” включена до бази WoS, має високий імпакт-фактор, але вже практично не пов’язується з Україною."

На дату подання статті - 3.04.2012 “Прикладна механіка” давно вже була виключена з бази WoS (за переважне самоцитування журналу). І всі українські журнали там асоціюються з Україною (крім "Фізики низьких температур" в англомовному варіанті, де окрема історія). І всі інші твердження в статті в тому ж дусі.

Звісно, смішно ставити якісь вимоги до журналу "Наукові праці МАУП", але це хороша ілюстрація до того, що нема чого писати про міжнародні наукометричні бази і "недосконалість критеріїв оцінки наукових видань в міжнародних наукометричних базах даних", не знаючи англійської і не користуючись відповідними джерелами - нічого вартісного з того не вийде.

В нормальному журналі навіть список літератури був би підставою для відхилення статті без розгляду.

З будь-яких міркувань, якщо хтось колись захоче провести аудит кваліфікації українських науковців - знання англійської може бути найпростішим першим критерієм наукового потенціалу, набагато об'єктивнішим, ніж імпакт-фактори та інші індекси Хірша, які, наприклад, для молоді застосовувати безглуздо. Та й скасувати велику кількість фальшивих вчених звань таким чином дуже просто - людина з вченим ступенем після певної дати не знає англійської - це достатня підстава для позбавлення ступеня, бо в дисертації не могли бути адекватно враховані всі необхідні джерела.

Якщо цієї мотивації мало - прочитайте 
Изучение иностранных языков приводит к росту некоторых участков мозга

Що таке достатній рівень

Якщо ви не шекспірознавець, читати в оригіналі Шекспіра не треба. І детективи з жаргоном Бронксу не треба. 

Потрібно: 

• читати статті та резюме статей з спеціальності в основному без словника
• вільно користуватись міжнародними наукометричними базами, сайтами наукових журналів, пошуковими системами
• готувати і робити доповіді на семінарах та конференціях 
• розуміти доповіді на конференціях, ставити питання
• дати собі ради в місті, на вокзалі, в готелі - про ідеальну правильність мови ми не говоримо
• листуватись з редакціями та колегами

Для негуманітарних спеціальностей за умови докладання певних зусиль - з досвіду численних знайомих - такий рівень досягається максимум за рік. Досвід знайомих сильно після 35 років, які не займались виключно англійською, але мали достатню мотивацію і зрозуміли, що подітись нікуди - треба вчити.

Переклади і перекладачі

За СРСР були хороші перекладачі наукової і науково-популярної літератури - як правило, це були науковці, які хотіли трохи заробити до мізерної зарплати, книжки видавали, гонорари платили. Просто філолог не може правильно перекласти будь-який текст з природничих чи економічних наук. А при зворотньому перекладі наукового тексту англійською ви артиклі правильно не розставите, я вже не кажу про переклад. Не думаю, що варто тут наводити колекцію прикладів. Словники найчастіше застарілі і нерелевантні. Перекладу наукової інформації та інформаційних послуг в радянських масштабах нема і не буде - нема ресурсів і кадрів, а масштаби інформації набагато більші.

Кілька молодих талантів, які чудово перекладають економічні та юридичні тексти, мені траплялись, але науковцю (навіть звичайному академіку) їхні гонорари далеко не по кишені.

Нещодавно в Києві відбувся дуже цікавий захід - лекції, мабуть, найпопулярнішого наукового лектора в світі Роджера Пенроуза. Симпатична перекладачка (дякую за можливість послухати Пенроуза бізнесмену-організатору, і він, мабуть, думав, що знайшов хорошого перекладача) перекладала половину сказаного й те наполовину неправильно - наприклад, Big Bang через раз було "Великий вибух", а через раз "Біг Бен". Молодь періодично падала з сміху, а щодо інших сподіваюсь, що для них цей захід став хорошою агітацією за вивчення англійської. Аналогічна лекція в Польщі без перекладу:  http://www.youtube.com/watch?v=4YYWUIxGdl4
Там після кінця соціалізму була аналогічна ситуація з англійською - але ж вивчили.

Щодо наукового редагування, до мене часто приходять і просять "відредагувати". Щодо книжок відмовляю одразу - півроку на них у мене немає. А щодо статей, наукове редагування з мого досвіду - це повне переписування перекладу з моральними збитками від помилок "перекладача". А вважається, що перекладач переклав, а я так, трошки продивилась. Вузівські викладачі англійської, як правило, англійської нормально не знають, навичками перекладу не володіють взагалі - а інакше чого б вони в тому вузі працювали? Вони можуть трохи поправити граматику, але писати статтю треба самим. Не кажу вже про користування інформаційними сервісами та спілкування з редакціями. Та навіть резюме статей в україномовних журналах писати - скільки можна друкувати ганебні резюме в статтях та авторефератах?

Антимотивація

Багато наукових керівників боїться, що якщо молодь вивчить англійську - вона вся виїде за кордон або піде у бізнес (+ неозвучуване побоювання підвищення наукової самостійності молоді). Тут є два варіанти - або молодь вивчить англійську, або залишки науки перетворяться на провінційний заповідник. А хто хоче виїхати чи піти в бізнес - й так виїде і піде. Але масове знання англійської принаймні підвищить якість тих, хто залишився.

Ще один аргумент - "в СРСР була видатна наука без масової англійської, а приклад Польщі чи Індії нам непотрібний". Видатна наука в СРСР була досягнута за рахунок конкретних факторів, яких нема і не буде. СРСР скінчився, і тих інформаційних та матеріальних ресурсів, які мала наука тоді, немає. І без міжнародного співробітництва ще трохи - і сучасний рівень східноєвропейських країн здаватиметься казкою. Хоча б для забезпечення адекватного рівня освіти викладачі мають знати англійську.

Висновок

Можна поговорити про різні вимоги та різні часові рамки для різних спеціальностей - але, якщо хочете займатись наукою - англійську треба вивчити (не "вчити" - а вивчити). Якщо наведеного вище не досить для мотивації - будь-яка адекватна вузівська адміністрація рано чи пізно, як і практично в усьому світі, зробить знання англійської безумовною кваліфікаційною вимогою для науковців та викладачів. Вважайте, що наказ №1112 - це перший дзвінок.

Я не закликаю прямо зараз звільнити всіх, хто не має адекватного рівня англійської, - але рано чи пізно так і буде. Або дипломи не визнаватимуть навіть всередині країни. 

Лише після забезпечення масового знання англійської в українському науковому середовищі можна починати говорити про світовий рівень і застосування якихось наукометричних критеріїв - без англійської громадськість просто не зрозуміє, що до чого (див. обговорення) і почнеться плач, масова імітація і пристосування.

Англійська - не гарантія світового чи хоча б прийнятного рівня, але необхідний перший крок. А з адекватними етичними стандартами та англійською у нас буде все чудово.

Аналогічна думка історика
Аналогічна думка перекладача

Правда, щодо цього

"І третьою, основною причиною недостатнього рівня знань фахової термінології англійською мовою є катастрофічний брак спеціалізованих (за вузькими галузями застосування) тематичних словників – як англо-українських, так і українсько-англійських"

перекладач сильно помиляється. Якщо не читати англійською статті з спеціальності і не знати, який саме термін вживається в конкретному контексті - ніякий словник не допоможе. Тим більше, що словники вже ніколи не зможуть встигати за розвитком термінології.

Навіть північно-корейські вчені вивішують статті в arXiv.org!

А для більшості українських це, на жаль, величезна проблема.

http://arxiv.org/find/all/1/all:+pyongyang/0/1/0/all/0/1

Статті з конференції 2011 року, але викладені зараз. Англійська так собі, але краща ніж в більшості резюме українських журналів.

http://arxiv.org/ftp/arxiv/papers/1303/1303.4849.pdf

Тема дещо дивна як для північно-корейського суспільства - Формування цін на опціони

Особливо в світлі декларованої мети наукових досліджень - внеску в народне господарство.

Але Кім Ір Сена процитували - тому все в порядку. Це, мабуть, головний внесок в економіку.

International Symposium in Commemoration of the 65th Anniversary of
the Foundation of Kim Il Sung University (Mathematics)
20-21. Sep. Juche100 (2011)   Pyongyang DPR Korea

A Solution to Kolmogorov-Feller Equation and Pricing of Option 

Prof. Dr. Kim Ju Gyong , Choe Il Su
College of Mathematics, Kim Il Sung University
Abstract We study the solution to Kolmogorov-Feller equation and by using it develop pricing
formulas of well known some option with jump.
Key words Kolmogorov-Feller equation, finite-type Levy random process, price of option

The great leader comrade Kim Jong Il said as follows. “In addition, we must intensify the study of mathematics, physics, biology and other basic science so that they contribute positively to the national economy and the development of science and technology.”(“Kim Jong Il Selected Works” Vol. 12, 202p) 

Ще трохи статей з тієї ж конференції - тобто це, мабуть, не разова акція, а зміна політики

\\
arXiv:1303.4857
Date: Wed, 20 Mar 2013 07:49:55 GMT   (485kb)

Title: Asymptotic Normality of Estimates in Flexible Seasonal Time Series Model
  with Weak Dependent Error Terms
Authors: Kyong-Hui Kim, Hak-Myong Pak
Categories: math-ph math.MP math.ST stat.TH
Comments: 6 pages, presented in International Symposium in Commemoration of the
  65th Anniversary of the Foundation of Kim Il Sung University (Mathematics),
  20-21. Sep. Juche100(2011) Pyongyang DPR Korea
Report-no: KISU-MATH-2011-E-C-007
Journal-ref: International Symposium in Commemoration of the 65th Anniversary
  of the Foundation of Kim Il Sung University (Mathematics), 20-21. Sep.
  Juche100(2011) Pyongyang DPR Korea, 105-110pp
\\
  In this paper we considered a general seasonal time series model with
K-dependent and \rambda-dependent errors, which are new concepts of dependence.
In this model we derived consistency and asymptotic normality of non-parametric
estimates constructed by local linear method.
\\ ( http://arxiv.org/abs/1303.4857 ,  485kb)
------------------------------------------------------------------------------
В цій статті цитати з Кіма немає


\\
arXiv:1303.4867
Date: Wed, 20 Mar 2013 08:15:59 GMT   (532kb)

Title: The Identification of Thresholds and Time Delay in Self-Exciting
  Threshold a Model by Wavelet
Authors: Song-Yon Kim and Mun-Chol Kim
Categories: math-ph math.MP math.PR math.ST q-fin.ST stat.TH
Comments: 4 pages, presented in International Symposium in Commemoration of the
  65th Anniversary of the Foundation of Kim Il Sung University (Mathematics),
  20-21. Sep. Juche100(2011) Pyongyang DPR Korea
Report-no: KISU-MATH-2011-E-C-012
Journal-ref: International Symposium in Commemoration of the 65th Anniversary
  of the Foundation of Kim Il Sung University (Mathematics), 20-21. Sep.
  Juche100(2011) Pyongyang DPR Korea, 92-95pp
\\
  In this paper we studied about the wavelet identification of the thresholds
and time delay for more general case without the constraint that the time delay
is smaller than the order of the model. Here we composed an empirical wavelet
from the SETAR (Self-Exciting Threshold Autoregressive) model and identified
the thresholds and time delay in the model using it.
\\ ( http://arxiv.org/abs/1303.4867 ,  532kb)
------------------------------------------------------------------------------


Тут цитата з Кім Чен Іра -

The great leader comrade Kim Jong Il said as follows.
“In order to make science and technology in this country reach the world level you should use the successes we ourselves have achieved in developing new aspects of science and technology in the national economy while introducing developed science and technology from abroad.”(“Kim Jong Il Selected Works” Vol. 8, 246p)

Ставиться завдання досягнення світового рівня науки в Північній Кореї за рахунок власного розвитку і впровадження досягнень науки та технологій з-за кордону

ще:
http://arxiv.org/abs/1302.3319

The Pricing of Multiple-Expiry Exotics

Hyong-Chol O, Chun-On Ri

(Submitted on 14 Feb 2013 (v1), last revised 25 Feb 2013 (this version, v2))

In this paper we develop a new technique for pricing of some exotic options with several expiry dates(more than 3 expiry dates) using a concept of higher order binary option. At first we introduce the concept of higher order binary option and then provide the pricing formulae of nth order binaries using PDE method. After that, we apply them to pricing of some multiple-expiry exotic options such as Bermudan option, multi time extendable option, multi shout option and etc. Here, when calculating the price of concrete multiple-expiry exotic options, we do not try to get the formal solution of corresponding initial-boundary problem of the Black-Scholes equation, but explain how to express the expiry payoffs of the exotic option as a combination of the payoffs of some class of higher order binary options. Once the expiry payoffs are expressed as a linear combination of the payoffs of some class of higher order binary options, in order to avoid arbitrage, the exotic option prices are obtained by static replication with respect to this family of higher order binaries.

Comments:

14 pages, written in 2005, the main result was presented in the 1st International Conference of Pyongyang University of Science & Technology, 5~6, Oct, 2011

Subjects:

Pricing of Securities (q-fin.PR) Формування цін на цінні папери - дуже дивний предмет досліджень для Північної Кореї. Цікаво також, що статті редагуються - тобто принаймні окремі вчені мають доступ до "великого" інтернету, а не тільки внутрішнього. Але пишуть статті англійською, цитують сучасні роботи - в дуже закритому суспільстві. Звичайно, я не експерт в тематиці вивішених робіт, і цікаво було б почути експертів щодо того, наскільки чи роботи сучасні та самостійні.

 Можливе джерело організації таких наукових робіт та їх вивішування в arxiv.org- Пхеньянський університет науки та технологій, приватний університет, заснований в  Пхеньяні американською християнською спільнотою та китайцями http://en.wikipedia.org/wiki/Pyongyang_University_of_Science_and_Technology

Нова хвиля агітації за імпакт-фактори як критерій істини

Андрій Гусак. Університетська наука в країні уявних величин

"Якщо ми хочемо стати нормальною країною, то повинні відмовитися від вітчизняних критеріїв оцінки наукового рівня вишів, академічних інститутів чи окремих науковців і перейти ВИКЛЮЧНО НА МІЖНАРОДНІ КРИТЕРІЇ. Вважаю, що критерієм НАУКОВОГО рівня університету повинна бути не кількість спецрад і навіть не кількість докторів і кандидатів наук, а виключно НЕЗАЛЕЖНА МІЖНАРОДНА оцінка наукового продукту. Для природничих фундаментальних і гуманітарних наук — це індекс цитування (сумарний і середній на одного співробітника індекс Гірша), а також сума добутків кількості статей співробітників на імпакт-фактори журналів, де вони публікуються (середня цитованість на одну статтю). Для технічних наук — сказав би "економічний ефект", якби не знав дечого про традиції приписок економічного ефекту ще з часів СРСР — хай тут краще визначаться самі "технарі". Хоча модний нині індекс Гірша, як і будь-який інший критерій, не є ідеальним (до нього теж починають пристосовуватися), він, проте, залишається найзручнішим і порівняно об'єктивним критерієм, бо створюється роками, його не купиш за гроші, не підвищиш по блату. Якщо із часом наукометрія винайде щось краще, можна буде перейти на інший критерій — головне, щоб він був незалежний і міжнародний."

Міжнародний досвід і міжнародні наукометричні бази

Міжнародний досвід оцінки наукової діяльності буває двох сортів.
1. Адекватний - з різнобічною оцінкою та дотриманням етичних стандартів
2. І досвід багатьох країн, що розвиваються - коли активні персонажі накручують собі захмарний рейтинг з використанням різних майже законних прийомів.

У нас ситуація набагато гірша ніж в тих країнах - їхні президенти і голови парламентів не доктори-проффесори-академіки (якщо вони не отримали ті звання задовго до політичної кар'єри), масштаби дописування кого попало до статей далеко не такі, в їхніх університетах повно людей з справжньою, зокрема, західною освітою, професори та навіть асистенти не мусять жити  на жебрацьку зарплату і працювати в корупційному середовищі, мають гроші на журнали, відвідування конференцій та стажування... Попадалися мені  досить таки пихаті професори з сотнями статей та десятками аспірантів  - але все ж вони добре знають англійську, розуміють що в їхніх статтях написано, аспірантами самі реально керують (навіть якщо пишуть вони щось на рівні університетських домашніх завдань для студентів) - але до такого там дуже далеко.  Хоча фабрик вчених ступенів повно де завгодно - але ці фабрики працюють в основному для тих, хто хоче повісити диплом в рамку в вітальні, а не для зав. кафедрою чи вищих чиновників. Покупець такого диплому за спробу його використати, як правило, матиме серйозні проблеми. Є, звісно, окремі аферисти які під своїм ім'ям вивішували в arXiv.org чужі препрінти, а після викриття змінили одну літеру в прізвищі і продовжують в тому ж дусі.
Так от - з нашими переважаючими етичними стандартами в науці найбільші імпакт-фактори (якщо це введуть у якості вагомого критерію) матимуть саме адміністратори і аферисти. Може, правда, критерії трохи підправлять, щоб цим категоріям було простіше, і можна було рахувати якісь фіктивні статті чи статті в платних англомовних журналах, які друкують що завгодно.

Знову ж таки - слово "міжнародний" в умілих руках може означати що завгодно. В тому числі публікації в стилі останнього російського дисертаційного скандалу.

Імпакт-фактор - це хороший приблизний критерій (горизонтальних наукових зв'язків та включеності у світовий науковий простір - НЕ ЯКОСТІ!!!!) до того моменту, поки він офіційно встановлений як критерій владою типу нашої. Перш ніж їх застосовувати, непогано розібратись, що це таке - навіть безвідносно до наших конкретних умов.

В коментарях до процитованої на початку статті народ збирається групуватись і щось розробляти. Це все вже було в різних масштабах - з початку 2005 року, коли народ різко повірив в можливість реформ. В наших умовах є кілька проблем з будь-якими критеріями оцінювання:
1. Ніхто, як і тоді, громадськість не питав і не питатиме. "Керівники" не розуміють що до чого в тих імпакт-факторах, воно їм непотрібне і вони максимум щось змавпують з Росії. Хоча корисне (наприклад, автоматичне визнання дипломів і ступенів найкращих світових університетів) чомусь не мавпують.
2. "Керівники" підсвідомо бояться тих, хто розумніший, і поки що активно працює механізм негативного природного відбору, іншим пробиватись дуже важко.
3. Реальна наука і науковці владі непотрібні - атомна бомба непотрібна, у вічну молодість силами вітчизняних вчених вони (на відміну від Сталіна) не вірять, те що потрібно для спецслужб - десь куплять. Подумайте (для цього досить проаналізувати урядові законопроекти про вищу освіту), що потрібно владі - потоки грошей від освіти + слухняні ректори, викладачі і студенти.
4. Наш науковий Титанік вже зустрів свого айсберга... За чутками, деякі інститути в центрі Києва вже одержали накази звільнити приміщення до певної дати.

Трохи футурології

За всієї моєї надзвичайно глибокої поваги до Андрія Гусака і ще декількох людей, які героїчно працюють на міжнародному рівні в українських провінційних вузах - введення "міжнародних" критеріїв в умовах наших низьких етичних стандартів цілком може означати:
1. Завдання для здатних на щось викладачів писати статті в міжнародні журнали для видання за підписом начальства.
2. За посилання статті за кордон без дозволу (і авторства кого треба) - стаття за шпіонаж-порушення авторського права університету-продаж результатів за кордон чи як мінімум звільнення...
3. Потоки низькоякісних статей з України поганою англійською, зведення на рівень плінтуса репутації навіть тих вузів та інститутів які її мають зараз.
4. Історії в стилі el-Naschie, правда, наші кадри на відміну від Ель-Наші в суди на іноземних журналістів не подаватимуть, бо їм ніхто про такі публікації не доповість, а самі вони, знову ж таки, на відміну від Ель-Наші, англійською не читають.
5. Масові публікації в низькоякісних платних зарубіжних журналах (в тій же Росії настворювали повно такого, та й росіяни в Німеччині та Америці заснували кілька варіантів такого самвидаву) - які цілком можуть індексуватись в таких же міжнародних наукометричних базах чого завгодно.
Звісно, автори таких журналів  будуть у виграші - що дасть більший показник за "міжнародними критеріями" - швидкі гарантовані публікації - чи необхідність тривалого рецензування в журналі з пристойною репутацією?
5. Слабенький біологічний журнал має, як правило вищий рейтинг, ніж дуже хороший математичний, а чиновники в тому не розбиратимуться.
6. Накручування імпакт-факторів та індексів цитування - цілком реальний та алгоритмічний процес, а шустрих громадян в цій галузі багато. Різним одіозним персонажам за відносно невеликі гроші організують скільки завгодно статей в журналах з імпакт-фактором - і реальні вчені на їхньому фоні виглядатимуть блідо, і нинішня ситуація здаватиметься раєм.
7. "Міжнародні критерії" наші чиновники можуть перетворити на що завгодно та бюрократичний жах - див. досвід нашого болонського процесу, який ніякий не болонський процес.
8. Не будемо називати прізвища, але такі критерії люблять організовувати та пропагувати люди, яких вже звинувачували в штучному накручуванні  показників їхніх журналів та дописуванні до робіт аспірантів з паралельним гнобленням непокірних аспірантів... За будь-яких умов, в нашій країні така оцінка має хоч найменший сенс лише для людей, які не мають жодного стосунку до адміністративних посад чи редакцій журналів.

Реально - стаття в журналі з імпакт-фактором - це певна ймовірність якості, але ніяка не гарантія. Аналогічно - секретний дисер та/або захищений в Росії людиною, яка працює в Україні - це майже гарантовано фуфло, але звісно не 100% гарантія фуфла. Та й багато старих українських заслужених мурзилок вже мають ненульові імпакт-фактори типу 0,01. І що? Як не було там справжнього рецензування, так і нема. Скопус точно ніякого рецензування не вимагає, і за переважне самоцитування журналу з рейтингу не виключає.

Що робити

Пріоритетним має бути дотримання етичних стандартів. Імпакти з хіршами - це другорядне.

А критерії треба формувати для себе, щоб розуміти самим що до чого і хто чого вартий. Навіть як неформальний критерій - імпакт-фактори статей та індекс цитування окремої людини може застосовуватись тільки в комбінації з оцінкою діяльності в цілому. Не треба офіційних критеріїв - сформуйте неформальні критерії і пропагуйте. Формуйте горизонтальні зв'язки з іншими адекватними людьми, не підписуйте позитивні відгуки на всяке фуфло, намагайтесь просувати на посади і всіляко підтримуйте нормальних людей. Робіть свої сайти та сторінки - хоча б сторінки в Гуглсколарі та Рісерчгейті. Допоможіть зробити або зробіть сторінки хорошим літнім вченим які самі то не зроблять... І звичайно, треба вчити англійську і пояснювати молоді, що без знання англійської ніякої науки бути не може.

А якщо хочеться за щось радикально боротись - у нас треба боротись за етичні стандарти в науці. Які і є міжнародними стандартами, на відміну від імпакт-факторів і похідних коефіцієнтів, які є просто технічними показниками і для кожного конкретного вченого чи конкретної статті не означають нічого визначеного.

Один простий - зрозумілий - міжнародний - чисельний - об'єктивний -безумовний критерій оцінки наукової діяльності

До речі, у нас можна застосувати ще один простий і дійсно міжнародний критерій здатності займатись науковою діяльність - знання англійської. Вільне, з можливістю читати і писати статті з спеціальності "без словника".  Так, в тому числі для педагогів і шевченко- (і пушкіно-) знавців... Беремо бали IELTS та TOEFL, які вимагають середні британські, канадські та американські університети для аспірантів відповідних спеціальностей, з певним коригуючим коефіцієнтом на вік наукового співробітника чи викладача (для початку 2% за рік, тобто для 50-річного досить 50% від балу для аспіранта). Об'єктивно, справедливо, міжнародно. Звісно, це не гарантія здатності до наукової діяльності - але, дисертація людини, яка не знає англійської (треба знати, а не "здати кандидатський екзамен") - не відповідає вже діючим українським стандартам, бо ця людина в принципі не може знати сучасного стану своєї галузі. Звісно, це ніяка не гарантія від історій типу Ель-Наші і деяких знайомих професорів з країн, що розвиваються - але хоч щось.

Очевидно, що більшість людей вважатиме застосування такого критерію абсурдом, тим більше для гуманітаріїв. Але іноземних вчених більше за все дивує масове незнання англійської серед наших вчених, а не імпакт-фактори журналів. Та й до якості наукової роботи цей критерій має приблизно такий же стосунок, як і індекси цитування та імпакт-фактори журналів, де опубліковані статті...

стаття + коментарі Імпакт-фактори українських наукових журналів - 2011
стаття + коментарі http://maidanua.org/arch/arch2006/1146924442.html
http://maidanua.org/static/mai/1142492963.html
стаття + коментарі http://maidanua.org/arch/oldosvita/1142688133.html

вчені протестують проти абсолютизації імпакт-факторів
http://blogs.nature.com/news/2013/05/scientists-join-journal-editors-to-fight-impact-factor-abuse.html
Сан-Франциська декларація щодо оцінки наукових досліджень http://am.ascb.org/dora/