Міжнародний видавничий бізнес давно готовий до наказу МОН 1112

Мені регулярно приходить спам від певної міжнародної видавничої групи - 
цілком собі штаб-квартира в Нью-Йорку, 1200 доларів за публікацію статті, публікують за місяць. Обіцяють правильне швидке реферування, але в переліку цілей висока якість статей не стоїть, мета - доступність результатів досліджень широким колам. Мета нібито цілком благородна, в часи інтернету стаття англійською навіть в мурзилці отримує потрібну видимість (visibility) для наукової спільноти.

Хоча фізико-математична спільнота куди швидше просто прочитає відповідний розділ в arXiv.org. Та й  поставиться до такого препрінту з більшою увагою і повагою, ніж до статті у міжнародній платній мурзилці - тому жодної користі для видимості за 1200 доларів немає. Препрінтні сервери, подібні arXiv.org, існують і в інших галузях. 

Компанія, яка розсилає спам, видає електронні журнали з відкритим доступом. Вони видають дуже широкий перелік журналів - ось категорії:

Biology and Life Sciences

Physics, Chemistry & Materials

Computer & Communications

Mathematics & Statistics

Medicine, Health & Food Sci.

Energy & Environment

Economics & Management

Education

Social Sciences & Psychology

Так що проблеми українських аспірантів можна вважати вирішеними. В категорії "Освіта" ціла купа журналів - "Журнал американської початкової освіти", "Журнал американської середньої освіти", "Міжнародний журнал початкової освіти", "Міжнародний журнал середньої освіти". Назви, звісно, англійською, я перекладаю для розуміння і щоб не рекламувати.

Журнал хвалиться, що індексується в ГуглСколар, Кросреф, і реєстрі журналів. Думаю, що й в інші бази статей за кілька років попаде. Вимоги, подібні вимогам наказу 1112 2012 р. існують в багатьох країнах - тобто чисто формальні вимоги, написані чиновниками, які не мають розуміння оцінки якості наукових досліджень. В результаті цю "хвилю" ловлять підприємливі бізнесмени і непогано живуть за рахунок викладачів, переважно у країнах, які розвиваються, змушених виконувати вимоги бюрократів. 

Звісно, дехто буде підвищувати якість своїх статей, щоб опублікуватись в хороших журналах, що не беруть грошей за публікації - але достатня кількість людей піде шляхом найменшого спротиву. Не здивуюся, якщо найближчим часом десь за кордоном буде створена подібна фірма, яка публікуватиме статті й українською мовою за менш шалені гроші.

Плата за публікацію не означає автоматично поганої якості та публікації чого завгодно за гроші. Подібні журнали ("плати, проходь рецензування та публікуйся") видають і звичайні "старі" видавництва - 
http://www.hindawi.com/journals/aaa/

The most recent Impact Factor for Abstract and Applied Analysis is 1.318 according to 2011 Journal Citation Reports released by Thomson Reuters (ISI) in 2012.

Платежі за статті: http://www.hindawi.com/journals/aaa/apc/ . Статті обіцяють "правильно" рецензувати. В платних журналах з відкритим доступом старих видавництв, що мають сталу в цілому позитивну репутацію, більша ймовірність реального рецензування і забезпечення високої якості статей. Платність та відкритий доступ - нова модель видавничої діяльності, яка забезпечує більшу видимість та вплив (імпакт) статей. Ця модель позиціонується як альтернатива традиційній моделі (публікація безкоштовна для авторів, але статті недоступні для вчених поза межами "багатих" академічних установ, які не можуть використати різні обхідні методи). 

Багато українських журналів вже почали хвалитись на своїх сторінках, що вони індексуються у різних наукометричних базах - навіть у ГуглСколар.

Про ще одне видавництво - http://panbibliotekar.blogspot.com/2012/12/science-and-education-publishing-sciep.html

Російський видавничий бізнес давно готовий
http://www.sputnikplus.ru/statiy.htm
Пишуть, що публікуються тільки рецензовані статті, рецензію має вислати автор разом з статтею.